Палац гетьмана Кирила Розумовського у місті Батурині на Чернігівщині був збудований за проектом відомого шотландського архітектора Чарльза Камерона упродовж 1799-1802 рр. у стилі класицизму.
Ще у 1750 р. останній гетьман України – граф Кирило Розумовський отримав від російської цариці Єлизавети Петрівни у подарунок місто Батурин, де він і почав облаштовувати власний побут, задумавши розбудувати Батурин як справжнє столичне місто з власним університетом, однак цей задум він так і не зміг втілити у життя. Вже у 1764 р. російська цариця Катерина ІІ вирішила ліквідувати рештки політичної автономії Лівобережної України та усунула Кирила Розумовського з його посади. У зв'язку з цим йому було заборонено відвідувати батьківщину, лише через три десятиліття колишній гетьман зміг повернутися до Батурина і збудувати тут лише один-єдиний, проте грандіозний палацово-парковий ансамбль. Для здійснення свого задуму Кирило Розумовський запросив одного з провідних тогочасних архітекторів – Чарльза Камерона, який збудував палацовий комплекс у Батурині, що є його єдиним мистецьким витвором на території тогочасної України. Комплекс знаходиться на південній околиці містечка, приблизно за 1 км від фортеці та будинку Кочубеїв.
У своєму архітектурному вирішенні триповерховий палац є домінантою усього комплексу і височить над флігелями, що знаходилися з обох його сторін, та великим парком. Перший поверх будівлі збудований у стилі римської архаїки. Головний фасад прикрашений струнким восьмиколонним портиком, звідки відкривається вид на заплаву ріки Сейм. З відкритої тераси протилежного фасаду постає перед очима затишний вид на довкілля. Силуети палацу збагачені бічними фасадами з характерними напівротондами, які у інтер'єри входять овальними залами. За свідченнями дослідників та мистецтвознавців, цей палац створював своєрідну єдність архітектури та пейзажу, яка більше ніде не виявлялася у такій повній мірі. На той час до складу архітектурного ансамблю належали: розкішний палац, два флігелі і парк. Унікальним надбанням останнього гетьмана України Кирила Розумовського була бібліотека, в якій станом на 1774 р. нараховувалося приблизно дві тисячі примірників.
Після того, коли Кирило Розумовський помер у 1803 р., палац залишився без відповідного нагляду і упродовж багатьох років ним ніхто не займався, що врешті і призвело до пожежі 1824 р., у полум'ї якої згоріли майже усі його інтер'єри. На початку XX ст. палац перебував у руїнах, трохи пізніше, у 1909 р. було виділено кошти на його реставрацію. Відновлювальні роботи тривали до 1913 р., однак пізніше розпочалася Перша світова війна, яка примусила усіх більш, як на десятиліття забути про долю ексклюзивного будинку. Крім того, у 1923 р. будівля знову сильно постраждала від пожежі, яка повністю зруйнувала її флігелі. Під час Другої світової війни було сильно пошкоджено фасадні стіни та архітектурно-декоративні елементи. У другій половині XX ст. палац кілька разів намагалися відреставрувати, однак ці роботи жодного разу так і не були завершені до кінця.
Лише на початку ХXІ ст. реставратори розробили спеціальну програму стосовно збереження пам'яток заповідника "Гетьманська столиця", яка почала успішно втілюватися у життя вже з 2003 р., найбільш масштабні роботи проводилися у 2005-2006 рр., під час яких майстерно відродили велич палацу та оновили його флігелі. Таким чином вже у 2008 р. було відновлено розкішний первісний вигляд комплексу. У 2009 р. тут організували експозицію, яка надає можливість відвідувачам отримати інформацію про історію будівництва палацу, про славетних українських гетьманів, пов'язаних зі славним історичним минулим Батурина, в тому числі про Кирила Розумовського та його родину.
У інтер'єрі відновленого палацу представлено портрети графського роду Розумовських, портрет архітектора Чарльза Камерона, а також тут можна оглянути портрети представників російських царів та їхніх родин. У інтер'єрах другого поверху спостерігається витончена композиція, захоплююча гама кольорів, розпис і ліпнина, штори і паркет, – усе було виготовлено за зразками XІX ст. і оновлено за аналогами збережених робіт талановитого архітектора.
Батуринський палац гетьмана Розумовського входить до складу національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" (в його приміщеннях знаходиться музей), вирізняється особливістю свого архітектурного вирішення, оскільки вважається рідкісним в Україні зразком палладіанства і належить до пам'яток архітектури національного значення. Палацово-парковий комплекс - один з найкращих у області, поряд із садибами у Качанівці та Сокиринцях.
Поради туристам
Палац приймає відвідувачів щоденно (окрім понеділка) з 9 до 18 год. Вхід та огляд експозиції платний. Добиратись сюди зручно як з Києва, так і з Чернігова, адже Батурин лежить на магістральній автотрасі Київ - Батурин - Глухів. Якщо ж ви віддаєте перевагу залізниці - то ваш шлях пролягатиме ниткою Київ - Бобровиця - Ніжин - Бахмач, звідки до Батурина ще 25 км необхідно буде подолати громадським транспортом. Мінімальний час на огляд території та експозиції - одна година, проте на огляд усього міста потрібно щонайменше пів дня, а краще - день.
Andrij
