Софійський собор (м.Київ): карта, фото, опис

Собор святої Софії є найстаршою спорудою Києва, його заснував князь Ярослав Мудрий у 1017 – 1037 рр. на честь своєї перемоги над печенігами. Назва собору "Софіївський" походить від грецького слова "софія", що в перекладі означає "мудрість". Присвячений "мудрості християнського вчення", собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство і феодально-князівську владу. Розташований у найвищій точці міста, напроти Михайлівського Золотоверхого собору, собор був найбільшою спорудою свого часу ( довжина 41,7 м, ширина – 54,6 м., висота – 28,6 м.). та пережив пограбування, пожежі, загарбницькі війни, реконструкції і перебудови. На території храму було споруджено першу на Русі бібліотеку, школу де велись переписування і переклади книг, тут відбувались прийоми іноземних послів та коронації князів руських. Також собор є усипальницею, тут в 1054 році був похований київський князь Ярослав Мудрий, а в 1093 році - його син Всеволод І, митрополит київський Кирило II (1282 р), Святий Макарій (1497 р), Сильвестер Косов (1657 р), Гедеон Четвертинський (1690 р.), Рафаїл Заборовський (1747 р.) та ін. У трапезній зберігається саркофаг-гробниця княгині Ольги, яку перенесено із Десятинної церкви.

Під час захоплення Києва 1169 року князем А.Боголюбським (сином Ю. Долгорукого), місто грабували і палили впродовж двох днів. В цей час, з собору святої Софії було винесено всі цінні речі, золоті хрести, ікони, ризи, дзвони і вкрадено безцінну ікону Пресвятої Богородиці.

1240 року собор було знищено і пограбовано ханом Батиєм. Більшість споруд було перетворено на руїни. І на якийсь час храм залишався без нагляду. У 1633 році київський митрополит Петро Могила заснував тут чоловічий монастир і почав поступово відновлювати споруди. Довкола собору було споруджено дерев'яну огорожу, а на території – монастирські келії. З часом, на заміну дерев'яним спорудам прийшли кам'яні. Наприкінці XVII ст. розбудовою церков і храмів України починає цікавитись гетьман Іван Мазепа. Будинки зводились у новому стилі бароко, та Мазепа бажав бачити у цьому стилі і українські традиційні риси. Тож архітектори намагались втілити його задуми. Мазепа зайнявся розбудовою Софії Київської. У період з 1699 – 1767 рр. збудовано західні ворота, дзвіницю, трапезну, південну в'їздну башту, будинок митрополита, пекарню та довкола огороджено монастирським муром.

1917 – 1921 років на Софіївській площі відбувались народні маніфести присвячені проголошенню об'єднання УНР та ЗУНР, а після створення в 1919 році Української автокефальної церкви, собор став її храмом.

У результаті реставраційних робіт, які ведуться у Національному заповіднику "Софія Київська", відвідувачі мають можливість ознайомитись з художніми пам'ятками, безцінними фресками та мозаїками на стінах собору Святої Софії.

Beata