Кругла площа (м.Полтава): карта, фото, опис

Кругла площа у місті Полтаві була створена і забудована упродовж 1805-1841 рр. у стилі російського (губернського) класицизму і знаходиться у центральній частині міста, на перетині його головних магістралей.

На початку XІX ст. Полтава перетворилася на центр тогочасної Малоросійської губернії. У зв'язку з цим нова влада була змушена визначити новий центр міста, оскільки колишній історичний центр (Соборна площа) не відповідав вимогам того часу. Тоді у 1803 р. було розроблено новий план Полтави, в результаті якого Кругла площа була спроектована як центральний майдан міста.

Полтавська Кругла площа в основному сформувалася упродовж 1805-1811 рр. на кошти відомого мецената Семена Кочубея і була розташована на величезному приміському пустирі, де колись знаходився майданчик для ярмарків. Її першою будівлею став Полтавський поштамт, збудований у 1809 р. Ще через рік були споруджені Будинок дворянського зібрання і Будинок губернських присутніх місць. У 1840 р. тут було зведено Кадетський корпус. Усі ці споруди об'єднує ряд особливостей: площа круглої форми великих розмірів (яка займає приблизно 10 га), вільна симетрична забудова прилеглих кварталів та помірна висота споруд (до 14 м.), більшість з яких мають три поверхи (якщо враховувати нижній цокольний), два верхні поверхи мають рівні стіни, декоровані карнизами, а головні фасади прикрашені портиками з фронтоном. Завдяки цьому було створено гармонійний архітектурний ансамбль площі.

Упродовж історії свого існування ансамбль будівель зазнав деяких змін, у 20-тих роках XІX ст. тут було створено квітники з клумбами, у 30-тих роках XІX ст. – засновано сквер з радіальними алеями, який оточили чавунною огорожею у 1881 р., а ще через п'ять років висадили дерева. Таким чином наприкінці XІX ст. площа перетворилася на парк із затишними алеями. У роки Другої світової війни майже увесь комплекс площі зазнав сильної руйнації. Її відновленням упродовж 50-тих і 60-тих років XX ст. займався головний архітектор Полтави – Л. Вайнгорт, проект якого переміг у проведеному конкурсі, як наслідок, усі споруди площі відновили у первозданному вигляді.

Станом на початок ХXІ ст. у своєму архітектурному вирішенні ця площа – круглої форми, в центрі розкинувся Круглий парк і Монумент Слави, який вважається домінантою площі. Цей пам'ятник планували відкрити у 1809 р. з нагоди сторіччя Полтавської битви, однак його урочисте відкриття відбулося лише у 1811 р. Монумент Слави було збудовано коштом російського царя Олександра І та його дружини. До проектування пам'ятника долучилися тогочасні провідні архітектори та скульптори Т. де Томон, І. Мартос, Ф. Щедрін, М. Амвросимов та інші. У своєму архітектурному вирішенні Монумент (Обеліск) Слави – це 17-метрова чавунна колона, виконана у вигляді гарматного ствола і декорована бронзовим орлом, який утримує у своєму дзьобі лавровий вінок як символ переможця, а у пазурах він тримає стріли, якими знищує ворога. Саме тоді, у 1811 р. площа отримала статус культурно-політичного центру Полтави.

Навколо Обеліска Слави знаходиться круглий парк діаметром 300м, з великою кількістю дерев та кущів, який належить до справжніх пам'яток садово-паркового мистецтва: тут можна оглянути клумби прекрасних троянд, тюльпанів та півоній, гарно підстрижені газони і зелені огорожі. Від центральної його частини простягаються 8 широких алей, які переходять у міські вулиці. Завдяки такому плануванню парк отримав привабливу геометричну форму. Навколо нього у формі кільця розташовані вісім будинків у стилі класицизму, серед яких – особняк генерал-губернатора, губернський будинок, будинок дворянських зборів і поштового відомства, в яких нині відповідно до нашого часу розташовані вже інші установи. Ансамбль площі було збудовано у цілісному та композиційно завершеному архітектурному стилі класицизму. Кругла площа входить до маршрутів пішохідних прогулянок Полтавою. У парку часто влаштовують фотосесії та різноманітні культурні і розважальні заходи.

Полтавська Кругла площа вважається унікальним архітектурним ансамблем, одним з найвизначніших містобудівних комплексів доби класицизму, відноситься до найулюбленіших місць відпочинку полтавчан та гостей міста і належить до пам'яток архітектури національного значення.

Andrij

Кругла площа, або як її ще називають Корпусний сад, це одна із головних і найбільш популярних у туристів пам'яток Полтави. Особливий вигляд площа має в теплу пору року, коли все навколо цвіте і зеленіє. Комплекс являє собою цілий архітектурний ансамбль, побудований в стилі російського класицизму. Він дуже нагадує санкт-петербурзьку Двірцеву площу. Започатковано будівництво було на початку XIX століття.

У березні 1802 року Полтава стала центром новоутвореної Малоросійської губернії. І коли перед місцевою владою постало завдання про призначення нового центру міста, було постановлено викликати талановитого московського архітектора Михайла Амвросимова. Прибувши на місце Амвросимов запропонував свій проект розміщення адміністративних будівель. Це мало бути коло будівель на новій площі, в центрі якого височів би монумент Слави. В основу його проекту були покладені проекти популярного тоді петербурзького архітектора Андріана Захарова. Генеральний план забудови Круглої площі був затверджений у 1805 році. Формувалася Полтавська кругла площа протягом 1805-1811 рр. на кошти мецената Семена Кочубея.

Ансамбль Круглої площі — єдиний комплекс, який побудований в одному й тому ж стилі. Всередині розташований парк, так званий Корпусний Сад, який славиться своїми чудовими, фігурно підстриженими зеленими огорожами, соковитими газонами, строкатими клумбами і екзотичними деревами. Колись в парку у вихідні дні та свята грав духовний оркестр. Від центру парку прямими рядами розбито 8 широких алей, які плавно переходять у міські вулиці. Найвизначніше місце ансамблю — Монумент Слави. Кошти на його побудову передав імператор Олександр І. Це була праця провідних тогочасних архітекторів, таких як: Ж. Тома де Томон, М. Амвросимов, Ф. Щедрін, І. Мартос, Г. Угрюмов, Ф. Гордєєв, П. Якимов. Пам'ятник зроблений у вигляді чавунної колони 17 метрів заввишки. Прикрашає колонну бронзовий орел з лавровим вінком у дзьобі. Пазурі випускають стріли у ворогів. Висота самого орла — 2,11 м, розмах його крил — близько 3 м. В основі пам'ятника закладено 18 жерл гармат, які брали участь у Полтавській битві. По колу, за парком розміщено вісім споруд у стилі російського класицизму. Поміж будинками в усі боки міста протягнулися вісім вулиць. Раніше кожна вулиця була направлена на якусь із головних споруд міста, переважно церкви.

Першим був збудований Полтавський Малоросійський Поштамт (1809 р.). Слідом за ним, у 1810 році збудовані будинок дворянського зібрання і Будинок губернських присутственних місць. Ще згодом звели три губернаторські будинки для цивільного губернатора, віце-губернатора та генерал-губернатора. У 1811 р. була завершена будівля Повітових присутственних місць. Замикає цей надзвичайний ансамбль Кадетський корпус, який звели у 1840 році. Майже всі будівлі триповерхові, мають рівні стіни, поділені чітким карнизом. Головний фасад посередині прикрашений колонним портиком з фронтоном.

В роки Другої Світової війни цей надзвичайний ансамбль був сильно зруйнований. В післявоєнні роки полтавськими архітекторами було складено план, і за ним комплекс повністю відновлено. Здійснення цього плану відбувалося протягом 1950-1960 рр. найголовнішим архітектором Полтави Л.С. Вайнгортом, проект якого був найкращим з представлених на конкурсі. За ним всі будівлі відновили в первозданному вигляді.

Сьогодні у Полтаві Кругла площа – одне з найулюбленіших місць відпочинку для мешканців та гостей міста. У Корпусному Саду фотолюбителі влаштовують фотосесії. А у підземній його частині можна зайти у нещодавно збудований торговий комплекс.

Beata