Острозький замок на Рівненщині був збудований на межі XІІІ – XІV ст. згідно з наказом князя Данила Острозького як потужна оборонна споруда і знаходиться на вершині невисокого, але стрімкого пагорба, над долиною ріки Вілії. Будівлі займають невелику овальну ділянку території. З південної і східної сторін частини замку виходили на крутий схил пагорба, а інші сторони відділялися від міста глибокими ярами, що давало можливість збільшити безпеку і обороноздатність фортеці. Ще у домонгольський період тут були побудовані дерев'яні укріплення, які знищила орда хана Батия. У зв'язку з цим на межі XІІІ – XІV ст. князь Данило Острозький збудував нову кам'яну фортецю, котра упродовж кількох століть удосконалювалася і перебудовувалася, крім того, тут періодично проводилися реконструкції.
Острозький замок – єдиний у Східній Європі одновежовий житловий замок, що зберігся до нашого часу. Він упродовж XІV – XVІІ ст. був родинним гніздом князів Острозьких, які вважалися найбагатшими магнатами Речі Посполитої. До складу замкового ансамблю належать чотири основні будівлі: Вежа мурована (житлова), Богоявленська церква, Нова башта і Надбрамна башта (з 1905 р. – дзвіниця). Найдавнішою спорудою вважається Вежа мурована, яка знаходиться біля південно-східного рогу замкового пагорба. Вона є рідкісним типом середньовічної башти-донжона, висота становить понад 30м. Ця вежа складається з трьох поверхів. Перший поверх – напівпідвальний, який був призначений для оборонних цілей замку, тут зосереджувалися запаси провіанту та зброї, а також знаходиться старий колодязь. На другому поверсі був розташований зал для банкетів, а на третьому – житлові кімнати. У замку збереглося три каміни, які можна використовувати за своїм призначенням і на сьогодні. Для фортеці характерні елементи, які зустрічалися у давній замковій архітектурі: наприклад, ніша у стіні, де видніється напис, датований 1538 р., колодязь і каміни, хоча верхні поверхи – це результат перебудов XІX – XX ст. На найвищому поверсі обладнано конференц-зал з оглядовим майданчиком, звідки відкривається прекрасний краєвид на нижню частину Острога, зокрема, добре видно руїни Острозької Великої синагоги та Воскресенську церкву, а на горизонті видніються Нетішин та Хмельницька АЕС (відстань 10 км).
Нині приміщення Вежі мурованої пристосовано під музей з бібліотекою, його найціннішим експонатом вважається знаменита Острозька Біблія, яка вважається першим друкованим виданням книг Старого і Нового Заповіту церковнослов'янською мовою. До наших днів дійшло приблизно триста примірників цієї книги. Її унікальність полягає у тому, що Біблія містить понад тисяча сторінок та понад мільйон літер, де немає жодної помилки.
Для того, щоб увійти до першої зали Острозького краєзнавчого музею, необхідно спуститися по заплутаних сходах глибоко у підземелля, шлях до якого освітлений (нині вже електричними) смолоскипами. У музеї зберігаються цінні експонати живопису, народного художнього промислу, археологічні колекції, а також – колекції кераміки і зброї.
Біля Вежі мурованої, на відстані 40м розташований Богоявленський собор, який є типовим зразком хрестово-купольної системи, що користувалася популярністю ще у архітектурі домонгольського періоду на Русі. Ця церква у минулому була частиною оборонних споруд міста Острога. Проте, починаючи від XVІІ ст. у зв'язку із занепадом православ'я у м. Острозі, понад двісті років храм стояв пусткою, а у середині XІX ст. – перетворився на руїну. Його реконструкція розпочалася у 1886 р., однак, храм відновили лише у 1891 р. на зразок Межиріцької Свято-Троїцької церкви, при цьому його стіни прикрасили оригінальним розписом, куполи позолотили, а також встановили масивний іконостас. Отож, хоча храм і називається оборонною церквою-фортецею, від попередника у ньому залишились хіба лиш нижні частини стін. Але до сьогодні у будівлі вдалося зберегти найбільш важливі пропорції тринефного п'ятибанного храму, який був характерний для архітектури Київської Русі.
У південно-західній стороні розташована Нова башта, яка є трохи молодшою, ніж Вежа мурована і Богоявленський собор. Саме після будівництва Нової башти, що було здійснено наприкінці ХVІ ст., Острозький замок набув сучасного вигляду.
Острозький замок вважається унікальним фортифікаційним ансамблем на Волині, збудованим у XІV – XVІІ ст., входить до складу Острозького державного історико-культурного заповідника і належить до пам'яток архітектури національного значення. У залах башти "Мурованої" розгорнута багатюща експозиція історико-краєзнавчого музею. На сьогодні середньовічний замок належить до найяскравіших туристичних об'єктів Острога та й усієї Рівненської області.
Краєзнавчий музей у місті Острозі Рівненської області був заснований ще у 1913 р. і знаходиться на території Острозького замку у приміщенні Вежі мурованої, яку після проведених ремонтних робіт пристосували під музей з...
І це ще далеко не все! Більше - у пошукових вкладках.
Богоявленська церква-фортеця у місті Острозі Рівненської області була збудована князями Острозькими у 1521 р. як оборонний храм і на подяку за перемогу у битві під Оршею. Споруда розташована на відстані кількадесят метрів від Вежі мурованої Острозького замку, в центрі двору і входить до складу замкового ансамблю.
Богоявленська церква-фортеця – мурована, хрестоподібна у плані, належить до типових зразків хрестово-купольної системи, яка користувалася великою популярністю у домонгольський період на території Київської Русі. На оборонний характер споруди вказує те, що її північну стіну було потовщено до 2.8м. і з'єднано з фортечними стінами. Нижню частину собору обладнали бійницями, а верхню – широким уступом для вартових. У XVІІ ст. князі Острозькі перейшли у католицизм, а в 1636 році відбулося повстання острозьких міщан проти католицької верхівки міста, яке було жорстоко придушене (т. зв. Острозька трагедія). Після цього храм зачинили і він понад два століття простояв пусткою і вже у середині XІX ст. перетворився на руїну.
Проте, прийшовши на ці землі, влада царської Росії взялася за відновлення Богоявленського собору, тож архітектор В. Токарєв розпочав реконструкцію церкви у 1886 р., майже повністю розібравши старий храм, а завершив її у 1891 р., в результаті чого було збережено північну стіну храму з бійницями. Хоча церква після капітальної реконструкції зберегла основні пропорції тринефного п'ятибанного храму, однак її співвідношення і деталювання фрагментів були значно порушені, зокрема, ззовні зникли готичні елементи декору, а на їхньому місці з'явилися деталі у модному на той час візантійському стилі, барабани було витягнуто вгору, а також подовжено презбітерій. Крім того, із західної сторони входу до церкви з'явилася невеличка прибудова. У храмовому інтер'єрі встановили масивний візантійський іконостас, який був виготовлений майстрами тогочасного Петербурга. Наприкінці 80-тих років минулого століття позолотили куполи церкви і нині вона має досить ефектний вигляд. За свідченнями істориків, у храмі було знайдено поховання князів Острозьких.
Богоявленський собор на сьогодні функціонує за своїм призначенням як церква УПЦ МП, входить до складу Острозького замку та Острозького державного історико-культурного заповідника і належить до пам'яток архітектури національного значення.
Пам'ятка архітектури національного значення початку XVI ст. Споруда призначена для ведення флангового обстрілу супротивника і підсилення обороноздатності кута фортечних мурів. Збудована з каменю та цегли. Кругла за формою, з боку двору має трапецієвидний виріз. Мала три яруси, в т.ч. цокольний. Нижня частина глуха, укріплена трьома контрфорсами. Товщина стін нижнього яруса – 475 см. Башта увінчана поясом машикулів і фігурними зубцями. Налічувала близько 40 вогневих точок. Радіус обстрілу складав 270 град. Мала пристосування для нижнього бою (з метою убезпечення від підриву). Нижній ярус башти був засипаний у XVIІІ – XIX ст. до рівня поверхні гори. На сьогоднішній час нижній ярус очишений від землі до стану який мав на час побудови; верня частина стін засмічена рослинністю яка поволі руйнує кладку; внутрішні перекриття підсутні. Доступна лише для зовнішнього огляду.
Пам'ятка архітектури національного значення початку XIV ст. Перша кам'яна будівля міста. Найдавніша її частина – донжон, зведена з пісковику і цегли. Товщина стін – 1,9 ‑ 2,7 метри. Є єдиним однобаштовим замком в Україні, який поєднував функції оборонної вежі і житлового приміщення: в нижньому ярусі зберігали запаси зброї, боєприпасів, харчів. В одній з кімнат облаштована криниця. Верхній поверх був житловий, середній – бенкетним залом. У 1797 році древній третій ярус був розібраний та зведений заново. У 1913 – 1915 роках на пожертви меценатів були проведені ремонтно-реставраційні роботи. На сьогодні в башті працює краєзнавчий музей з історичним та художнім відділами, для огляду доступні всі приміщення.
Без сумніву, один з найбільш вражаючих та видовищних замків України. Неодмінно обійдіть замкову гору навколо, адже найбільш вражаючі види замку відкриваються знизу, з боку нового міста. Замкова церква, хоча й повністю перебудована, має цікаві інтер'єри. А музейна колекція мабуть буде цікавою навіть дітям, не кажучи вже про дорослих.
Systemschyk
25 грудня 2016, 01:53
Petro
25 грудня 2016, 01:54
