Меджибізька фортеця (с.м.т. Меджибіж, Хмельницька обл.): карта, фото, опис

Меджибізька фортеця розташована у с.м.т. Меджибіж Летичівського р-ну Хмельницької області. Меджибіж знаходиться за 25км. на схід від міста Хмельницького, за 20км. від залізничної станції Деражня на лінії Гречани-Жмеринка, при впадінні річки Бужок до Південного Бугу. Назва селища означає "між Бужком і Бугом", точніше – "між двома Бужами". Вперше поселення згадується у 1146 р. в Іпатіївському літописі під назвою "Межибоже".

Меджибізький замок – це пам'ятка фортифікаційної архітектури, збудований на пагорбі у XVІ ст. у стилі ренесансу, вважається другою за популярністю фортецею, що розташована у Хмельницькій області (після Кам'янця-Подільського). Замок споруджений на мисі, який утворений річками Південний Буг і Бужок, завдяки цьому у плані фортеця має форму видовженого трикутника з кутовими вежами і могутніми стінами, причому кутові вежі значною мірою виступають за межі стін. Площа замкового подвір'я займає 0,75га., довжина подвір'я становить 130м., а найбільша ширина – до 85м. Висота замку у найвищих місцях сягає майже 17м, а товщина його мурів – до 4м. Мури фортеці мають прямокутні стрільниці, які перекриті кам'яними плитами. В центрі подвір'я височіє старовинний замковий костел св.Миколая. Зараз він функціонує як церква УПЦ КП.

У 1540 р. господарем фортеці став гетьман Микола Сенявський, який зайнявся капітальною реконструкцією замку і влаштував у ньому свою резиденцію, збудував палац, а також створив нову систему укріплень, що збереглася до наших днів. За життя гетьмана Сенявського до в'їзної брами прибудували великий п'ятипелюстковий за планом бастіон, а найвищою спорудою замку стала надбрамна кругла вежа, до якої прилаштували четвертий і п'ятий яруси. Не дивлячись на могутні кам'яні контрфорси, які звели наприкінці XVІІ ст., на всі намагання стримати загарбників, у 1672 р. Меджибіж, як і інші землі Поділля, на 27 років потрапив під протекторат Туреччини.

Фортеця упродовж століть зазнавала руйнувань, однак з 1965 р. тут започаткували реставраційні роботи. За ініціативою вчителя-історика М.Ягодзінського, з 1969 р. розпочалася активна діяльність стосовно упорядкування пам'яток старовини та археологічних розкопок на берегах Південного Бугу.

Знаковим для пам'ятки вважається 1971 рік. У той час, коли відбувалися відновлювальні роботи у замку, у одному з його відреставрованих приміщень у березні 1971 р. відкрили першу експозицію, що стосувалася краєзнавства і була присвячена темі історії краю дожовтневої та радянської доби.

У 1975 р. Меджибізька фортеця-музей отримує статус художнього музею, оскільки у північному корпусі відкрилася виставка живопису, скульптури і графіки, крім того, саме в цей час Меджибізька фортеця стає відділом Хмельницького обласного краєзнавчого музею. У 1982 р. відкрили нову експозицію у чотирьох залах північно-західного корпусу, в якій репрезентовані кераміка, вишивка і ткацтво, одяг, а також – іконопис, причому ікони на той час були представлені окремою виставкою.

У 1985 р. експедиція Інституту археології АН УРСР та інституту "Укрпроектреставрація" розпочала архітектурно-археологічні дослідження Меджибізької фортеці. Наприкінці 2001 р. був створений державний історико-культурний заповідник "Меджибіж", а у 2004 р. на території замку розпочалися ремонтно-реставраційні роботи.

З 2004 р. тут відбувається всеукраїнський історичний фестиваль "Стародавній Меджибіж", під час фестивалю завдяки діяльності реконструкторів історичних подій з усієї України замок наповнюється лицарями, принцесами та іншими героями Середньовіччя, тут відбуваються лицарські бої, стрілецькі турніри, конкурси костюмів тощо.

У вересні 2006 р. відкрили шість відреставрованих залів з новими виставками, які були приурочені до 35-річчя музею та до 860-річниці Меджибожа. Відвідувачів приваблює археологічна колекція, яка створена з предметів, що знайдені на подвір'ї фортеці, тут експонуються пам'ятки трипільської і черняхівської культур, а також – Київської Русі.

Нині на території фортеці-музею діють чотири музейні експозиції: етнографічна, історична, художня та присвячена пам'яті жертв Голодомору на Хмельниччині 1932-1933 рр.

Тепер Меджибізька фортеця (Замок Сенявських) входить до державного історико-культурного заповідника "Меджибіж", перебуває у задовільному стані і вважається пам'яткою архітектури національного значення.

Andrij