Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Жовківський замок (м.Жовква, Львівська обл.): карта, фото, опис

(Замок Жолкевських)

 Petro   978  2

всі Фото (6)

Фасад Жовківського замку

... Карта

Розміщення Місто Жовква, Жовківський район, Львівська область
Належить до Державний історико-культурний заповідник у м.Жовква
Датування \ Нині  1594 р. –  1606 р. \ музей
Адреса пл.Вічева, 2
Матеріал \ Стан камінь \ задовільний
Будівничий Павло Щасливий
Стиль ренесанс, бароко
Статус \ Номер у реєстрі пам'ятка архітектури національного значення \ 385/0
Доступ відвідувачів \ Значимість платний \ 4.7 з 5 (3 голоси)
Побували 4 користувачі

Жовківський замок – пам'ятка архітектури епохи Ренесансу у місті Жовква Львівської області. Замок споруджено у 1594-1606 роках коштом великого коронного гетьмана і канцлера Речі Посполитої Станіслава Жолкевського. Архітектором замку був ймовірно італієць Павло Щасливий (Паоло де Дукато Клеменсі), авторству якого належали також костел святого Лаврентія в Жовкві та синагога "Золота Роза" у Львові, знищена німцями. Над спорудженням замку працювали інші відомі італійські архітектори Амброзій Прихильний, Павло Римлянин (Паоло Домінічі). До спорудження замку і міста Станіслава Жолкевського спонукали часті напади татар. Для замку він вибрав територію поселення Винники, підхід до якої з південного сходу, південного заходу і північного заходу був закритий озером з болотистими берегами. Вразливий північно-східний бік замку захистили новоствореним середмістям. Замок примикав до ринкової площі, що є рідкістю для європейських ренесансних міст. Незабудована площа перед замком дозволяла контролювати населення в разі заворушення в місті. Суміщений із замком планувальний тип ренесансного міста зберігся лише у Красічині коло Перемишля в Польщі, у місті Саббіонетта в Італії та у Жовкві.

В період Ренесансу під впливом "Утопії" Томаса Мора в Європі будували "ідеальні" міста, які передбачали надійний захист від нападників, взірцеві архітектурні норми та організацію суспільного життя, на противагу середньовічним містам, в яких була надмірна густота населення, відсутність зелені і зручностей для городян. На території України були побудовані такі ідеальні міста, як Шаргород на Вінничинні у 1580 році, Броди на Львівщині у 1584 році та Жовква у 1594 році. З цих міст лише в Жовкві збереглась ідеальна структура забудови міста, над якою зараз проводяться реставраційні і відновлювальні роботи.

Замок побудований з цегли і тесаного каменю, чотирикутний в плані з триярусними вежами на кутах та над брамою. В'їздна брама оздоблена різьбленим білокам'яним порталом в стилі маньєризму, а надбрамна вежа завершувалась трикутним фронтоном із двома рядами стрільниць. По контуру мурів знаходились бастіонні фортифікації, які складалися з двох п'ятикутних і трьох трикутних бастіонів на стику замкових і міських укріплень. Зберігся лише залишок трикутного північного бастіону. По периметру мурів розташовувались бойові галереї зі стрільницями. Зовнішні фасадні стіни замку не були потиньковані, що додавало замку неприступного і суворого вигляду, а внутрішні були потиньковані. Замок був оточений ровом з водою і земляними фортифікаціями як ззовні, шириною до 15-20 метрів, а також зі сторони міста. З боку міста через рів знаходився міст із призамковою звідною частиною. При потребі, у час небезпеки, нерухому частину мосту можно було легко демонтувати.

В південно-західній частині знаходився двоповерховий палац з підвалами. В палаці розміщувались апартаменти власника, скарбниця, кабінети та бенкетні зали. Головна зала називалася гетьманською або аудієнційною. У залах, прикрашених розкішною ліпниною, живописними полотнами італійських, французьких, голландських та місцевих художників знаходились мармурові каміни, кахельні печі, дорогі меблі та посуд. Зберігалися тут також колекції медалей, монет, географічних карт. До покоїв власника примикала каплиця, зведена 1640 року.

У фронтальному корпусі замку на першому поверсі знаходились арсенал, конюшня, а на другому – житло для солдат і прислуги. При конюшні знаходився каретний двір, а при арсеналі – кузня. У східному корпусі знаходилися покої для гостей, а в західному – господарські приміщення. Перед цим крилом був дубовий водогін, з якого в корито витікала джерельна вода.

Замок кілька разів здобували козаки. У 1648 році об'єднані козацько-татарські війська під керівництвом Богдана Хмельницького взяли Жовкву в облогу, але не штурмували, і, взявши великий викуп, рушили на Замостя.

Жовківський замок від початку свого заснування у 1594 році до 1620 року належить його засновнику – Станіславу Жолкевському. У 1606 році за замком біля підніжжя гори Гарай Жолкевський створив парк, відомий під назвою Звіринець, де розводили зубрів, оленів, сарн, який проїснував до XVII століття. Від нього і походить назва однієї із чотирьох міських брам — "Звіринецька".

Після загибелі Станіслава Жолкевського у бою проти турків під Цецорою замок переходить у власність його сина Яна, який помер у 1622 році від ран, завданих у тій же битві, не залишивши нащадків. У 1622 році власницею замку стає його мати – Регіна Жолкевська. З 1624 року замок переходить у власність старшої дочки Регіни та Станіслава – Софії Данилович, дружині Івана Даниловича, власника Олеського замку. Даниловичі укріплюють замок і місто, насипають довкола нього вали. Після смерті Софії та її сина Станіслава Даниловича замок переходить до її дочки Теофілі Собєської, дружини Якуба Собеського. Собєським місто належало 150 років.

Після смерті Теофілії в 1661 році маєтки переходять до її сина Яна Собєського. У 1674 році Ян Собеський стає королем Польщі, а Жовква у 1676 році – королівською резиденцією та центром суспільного життя країни, одним із політичних центрів Європи. З 1678 році замок почав набувати світських ознак: збільшено вікна, які було оздоблено білокам'яними обрамленнями, на бічних корпусах добудовано ще по одному поверху, дахи башт покрили позолоченою мідною бляхою. Автори перебудови Петро Бебер та Августо Лоцці.

У 1688 році Ян ІІІ Собеський будує літній палац на горі Гарай, яка здіймається над містом на 150 метрів. Палац мав вигляд триповерхової вежі, звідки відкривалася чудова панорама Жовкви. Ян Собєський закладає на горі модринові, каштанові і липові алеї, які збереглися до нашого часу. До палацу через став і болота проклали дорогу на дерев'яних палях. Посеред ставу було розміщено лазні, як окремі павільйони з гарячою і холодною водою з фонтаном між ними.

Існує легенда, що на горі Гарай від літнього палацу вів підземний хід, який розходився на чотири сторони світу: до Львова, до Василіанського монастиря в Крехові, замку в Жовкві і потаємного виходу в лісі, по той бік гряди. Львівський коридор був настільки широкий, що дозволяв цілком вільно їхати ним риссю на коні, і що в ньому знаходились кам'яні пійла для коней.

За замком між п'ятикутними бастіонами Ян Собєський закладає парк, який складався з двох терас, розділених кам'яною балюстрадою і поперечною алеєю. У верхній терасі знаходились чотири великі квіткові партери, у кожному з яких викладено квітами герб Яніна. В центрі між ними споруждено мармуровий фонтан восьмигранної форми. На нижній терасі знаходились два великих квіткових партери. Доглядали за парком і садом французькі та італійські садівники. Король заклав парк і прикрашав замок для задоволення своєї дружини, королеви-француженки Марії-Казимири, яка відома історії під іменем Марисенька.

Ян ІІІ Собєський помирає у 1696 році. Жовква переходить у власність його синів Костянтина і Якуба. Під час Північної війни у 1706–1707 роках цар Петро І влаштував свою резиденцію в Жовківському замку, де розроблявся план перемоги над шведами. Саме в Жовкві український гетьман Іван Мазепа дізнався про наміри царя реорганізувати козацьке військо в драгунські полки, що спонукало його шукати союзу зі шведським королем Карлом ХІІ.

На початку ХVІІІ століття помирають королевичі Костянтин та Якуб, а Жовква стає власністю внучки Ян ІІІ Собєського – Марії-Кароліни де Бульон, яка живе у Франції. На Жовкву претендує Михайло Радивил, внук Катерини Собеської, сестри короля Яна ІІІ. У 1740 році Марія-Кароліна продає йому свої маєтки.

У 1741-1742 роках за розпорядженням нового власника до будівлі добудували двоярусну відкриту галерею з аркадами. Колони тосканського ордеру прикрашали перший ярус, колони іонічного – другий. На сходах було встановлено скульптури польських і литовських гетьманів (Станіслава Жолкевського, Якуба Собєського, Яна Даниловича, Яна Собєського і трьох Радивилів). Автор перебудови – італійський архітектор Антоніо Кастеллі.

З 1762 року власником міста і замку стає Кароль Радивил, який довів свої маєтки до боргів. У 1772 році австрійська влада скасувала Магдебурське право і приватну власність на міста. У 1787 році замок був проданий на аукціоні за борги. Новим власником замку став управитель Радивилів – Адам Юзефович. Він здавав кімнати в замку в оренду під житло. У 1809 році в Жовківському замку організовано пишний бал на честь Наполеона Бонапарта. Син Адама Юзефовича продав замок Артуру Ґлодовському, котрий розбирав його на будматеріали. Не вціліли парадні сходи зі статуями власників, каплиця, західна вежа.

Згодом міська влада викупляє у власника три корпуси замку. В них розміщують урядові організації, польський Червоний Хрест і гімназію ім. С. Жолкевського. У 1915 році під час першої світової війни замок спалюють російські війська. Відбудова замку тривала у 1928-1931 роках. У 1939-1941 році з приходом радянської влади у замку знаходилося НКВС, а під його стінами влаштовувалися розстріли. Під час ІІ світової війни фашисти тут тримали кілька тисяч євреїв, перед вивезенням в крематорій міста Белзець. Після війни в замку знаходилися житлові квартири військовослужбовців. Тут мешкало 47 сімей. У 2004 році їм видали квартири у новому будинку.

На початку ХХІ століття частково відреставрували фронтальний корпус замку. На його території діє музей "Жовківський замок" як відділ Львівської галереї мистецтв, Туристично-інформаційний центр. Замкові приміщення плануються використати під готельно-ресторанний комплекс. Жовківський замок внесений до Державного реєстру національного культурного надбання України під №1928 (385/0).

Nadiya

Більше фото (6)
Жовківський замок з зовнішнього боку
Жовківський замок з зовнішнього боку
Краєвид Жовкви з замкових валів
Краєвид Жовкви з замкових валів
Жовківський замок. Зліва фрагмент міського муру
Жовківський замок. Зліва фрагмент міського муру
Жовківський замок
Жовківський замок
Жовква. Вічева площа
Жовква. Вічева площа
Згадується у звітах (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Коментарі (2)
Додати коментар або натисніть "відповісти" під раніше доданим коментарем
Наталія Гайдук (гість) 15 жовтня 2015  23:32
І я у цьому місті народилась і вчилась у замку до 8 класу, бо на території була восьмирічна школа. У класах були пічки які опалювались дровами і вуглем , бо газу там не було підведено. Зимою було зимнувато бо замкові стіни були більше метра товщини.
 відповісти
Гречук Олег (гість) 10 вересня 2020  20:47
Я вчився у цій школі з 64 року до 72 минулого століття
 відповісти
 
Зачекайте будь ласка