Бережанський замок знаходиться у м. Бережани Тернопільської області, збудований у стилі ренесансу родиною шляхтича Миколи Сенявського у середині XVІ ст. У 1507 р. Бережани стали власністю Сенявських завдяки шлюбові галицького хорунжого Рафаеля Сенявського з Агнешкою Цебровською, їхній син Микола отримав від польського короля Зигмунда І для Бережан міські права і почав споруджувати фортецю. Місто Бережани розташоване на березі ріки Золота Липа, офіційна дата його заснування – 1375 р., хоча поселення на місці цього населеного пункту існували з давніх-давен.
Замок Синявських вважається однією з найвизначніших архітектурних пам'яток міста. На прикладі цієї споруди спостерігається перехідний етап у системі фортифікаційного будівництва – від суто оборонних функцій до оборонно-житлових. Стіни фортеці, товщиною від 2 до 6м., оточені річкою Золота Липа та болотом. Болотисту місцевість обрали не випадково, оскільки вона створювала першу природну лінію оборони фортеці. Оригінальність будівництва цього замку полягає у тому, що він постав не на високій горі, а у глибокій заболоченій долині річки. Фортеця отримала вигляд п'ятикутника, у палаці, що прилягав до неї з південної сторони, знаходилися головні в'їзні ворота, зі сходу і з заходу височіли чотириярусні вежі. У 20-тих роках XVІІ ст. італійські архітектори перебудували замок за схемою французького інженера Ґійома де Боплана: навколо валів замку заклали додаткові фортифікаційні укріплення, звели 4 бастіони, по внутрішньому периметру фортеці спорудили двоповерхові житлові корпуси, із зовнішньої сторони яких були розташовані бійниці. Завдяки цьому твердиня змогла вистояти проти облоги татар у 1615 р., 1621 р., 1623 р., 1624 р., шведів – у 1655р., турків у 1675 р. і 1676 р., тримала під своїм захистом не лише міське населення, а також – мешканців навколишніх сіл. Тільки одного разу замок без бою впустив війська під проводом Максима Кривоноса у 1648 р., в часи визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.
Внутрішній двір фортеці нагадував палац, який був прикрашений різьбленими порталами, вишуканими аркадами та білокам'яними арками. Наступні покоління шляхтичів упродовж XVІІ – XVІІІ ст. всіляко збагачували своє родинне гніздо у Бережанах, тут зберігалися палацові колекції живопису, прикладного мистецтва та зброї, які весь час поповнювалися новими екземплярами.
На території замку у 1554 р. був зведений вишуканий однонефний костел Святої Трійці, що поєднав архітектурні стилі готики, ренесансу (оформлення вікон) і бароко (овальні ніші). У XVІІ ст. біля храму з'явилися дві каплиці-усипальниці, в яких облаштували саркофаги шляхтичів Сенявських, а також добудували головний фасад, який прикрасили скульптурами святого Миколая і святого Станіслава. Для Західної каплиці (1619-1624) характерне багатство внутрішнього оздоблення – наявність білого і червоного мармуру, декорові роботи склепінь, дверних прорізів і надгробків. Втрачені елементи декору цієї каплиці були відновлені під час реставрації 1878 р. Східна каплиця, яка також була збудована у XVІІ ст., не відзначалася пишним декором, оскільки призначалася для спочинку наступних поколінь шляхтичів Сенявських.
У 1726 р. замок стає власністю Софії Сенявської та її чоловіка Олександра Чарторийського. Згодом, у 1778 р. фортеця стає власністю польських шляхтичів Любомирських. У 1816 р. замок перейшов у розпорядження графів Потоцьких. Станіслав Потоцький, заручившись підтримкою міської громади, провів відновлювальні роботи, відновив костел і врятував частину спадщини з храму Святої Трійці.
Після двох світових воєн буремного двадцятого століття фортеця нагадувала цілковиту руїну, тут необхідно провести значні реставраційні роботи. У 1999 р. замок віднесено до переліку архітектурних пам'яток України, що потребують відновлення. З 2001 р. Бережани отримали статус Державного історико-архітектурного заповідника, на території замку розпочинаються розкопки. Наразі споруда шукає інвесторів, оскільки тут з 2004 р. ведуться відновлювально-ремонтні роботи у каплиці та частково на території самої фортеці.
Експозиція замку тільки починає формуватися, оскільки всі залишки його принад знаходилися у музеях Польщі, а згодом – були частково передані Україні. Серед зелені замкового двору туристи мають змогу побачити мініатюрний макет фортеці, такий вигляд вона має отримати після реконструкції. На першому поверсі, під напівкруглими склепіннями представлена історія розвитку колісного транспорту, починаючи від селянського воза аж до Другої світової війни.
Потрапити до Бережан можна на маршрутних таксі з Тернополя чи Львова, а потім від автостанції у східному напрямку через міст до замку кілька хвилин ходьби. Не забудьте також відвідати ратушу, у якій є аж 4 музеї (зокрема краєзнавчий), церкву св.Трійці та костел Різдва Богородиці.
На сьогоднішній день Бережанський замок (Замок Сенявських) – пам'ятка архітектури національного значення, яка охороняється державою.
Andrij
