Аккерманська фортеця (м.Білгород-Дністровський, Одеська обл.): карта, фото, опис

Аккерманська фортеця у місті Білгород-Дністровський однойменного району Одеської області була збудована упродовж XІІІ – XV ст. як військово-оборонна споруда і знаходиться на скелястому березі Дністровського лиману на місці давньогрецького міста-поліса Тіри. Необхідність її побудови була зумовлена нападами численних ворогів на південні землі тогочасного Галицько-Волинського князівства, тому за багато століть свого існування фортеця мала важливе стратегічне значення.

Аккерманська фортеця належить до видатних історико-архітектурних пам'яток XІІІ – XV ст., що збереглися донині майже цілими (з посеред аналогічних споруд того періоду мабуть лише Хотинська фортеця може з нею конкурувати за рівнем збереженості). Споруда нагадує неправильний багатокутник з чотирма наріжними круглими баштами. Загальна довжина стін величезна, становить понад 2км, висота – від 5 до 15м, товщина – від 0.8 до 5м, а міцні мури і нині вражають своєю величчю та неприступністю. Матеріалом для будівництва було обрано черепашник (ракушняк), який добували з прилеглих кар'єрів. Сам матеріал був досить крихким, однак стіни змогли простояти упродовж століть завдяки якісному будівельному розчину, що має однорідну структуру.

Всередні укріплення складається з чотирьох частин: генуезького замку (цитаделі), гарнізонного, південного і господарського (портового) дворів. Відомо, що найдавнішою є цитадель, яку збудували генуезці наприкінці XІІІ – у першій половині XІV ст. Саме тут знаходилася адміністративна частина зі скарбницею та потайним виходом, пізніше у цитаделі розмістили арсенал. В'їзна брама була розміщена у південній оборонній стіні цитаделі. Якраз на території південного двору, який призначався для укриття мирного населення міста у період військових баталій, у минулому були розташовані житлові корпуси, каплиця, а також резервуари із запасом води та продовольства. Місцем дислокації фортечної залоги був гарнізонний двір. Уздовж лиману знаходився господарський двір, на якому утримували худобу і зберігали різні товари, призначені для торгівлі. У вежах ще і досі можна побачити щілиноподібні бійниці. У кожній вежі знаходилися підвальні приміщення, де зберігалися боєприпаси, верхні яруси також мали певне призначення, тут облаштували скарбницю, в'язницю, комендантську кімнату тощо.

Наприкінці XІV ст. придністровські землі стали частиною Молдавського князівства. У середині XV ст. на південь від цитаделі збудували могутню фортифікаційну систему, яка складалася з двох поясів оборонних мурів. Ззовні ці укріплення були оточені глибоким ровом. Хоча твердиня була міцно укріпленою, проте у 1484 р. після тривалої облоги її все ж таки захопили турецькі війська і слов'янську назву Білгород замінили на Аккерман, фортеця стала Аккерманською, тобто Білою фортецею. Відтоді вона понад три століття перебувала під турецьким пануванням і була важливим форпостом Османської імперії. Внаслідок російсько-турецьких війн у 1789 р. ключі від фортеці комендант турецького гарнізону передав російському генералу М. Кутузову, таким чином вона перейшла під владу російського керівництва, проте, вже у 1832 р. втратила своє військово-оборонне значення. Ще до революції, наприкінці XІX ст. її оголосили історико-архітектурною пам'яткою.

До сьогодні переважно збереглися оборонні мури і башти, за допомогою яких визначається історично сформована планувально-просторова структура фортеці. Від початку минулого століття тут проводилися реставраційні роботи, після їхнього закінчення історико-архітектурний комплекс почав активно використовуватися з культурно-туристичною метою і є без перебільшення другою за значенням пам'яткою Одещини після самого обласного центру. Особливу увагу у туристів викликають башти Пушкіна та Овідія. Башта Овідія (ще одна її назва – Дівоча) знаходиться на розі східної і південної оборонних стін, зліва від головних воріт. Башта Овідія – триярусна, восьмикутна у плані і завершується наметовим дахом. Над лиманом, навпроти башти Овідія розташована триярусна, чотиригранна башта Пушкіна, яка виходить у бік лиману. У свій час Аккерманську фортецю відвідало багато знаменитостей, серед них – Леся Українка, Адам Міцкевич, Іван Нечуй-Левицький, Олександр Пушкін та багато інших.

У минулому столітті фортеця відзначилася тим, що біля її стін відбувалися зйомки різноманітних художніх фільмів: "Лицарський замок", "Отелло", "Хвилі Чорного моря", "Дорогою ціною", "Вогненні дороги". Відвідавши фортецю, можна собі скласти уявлення, як тут жили люди в епоху Середньовіччя. На сьогодні на території укріплення проводяться численні пісенні фестивалі, лицарські турніри і театральні вистави, де можна доторкнутися до славного героїчного минулого і взяти участь у лицарських поєдинках. Фортеця, зважаючи на свій вік, овіяна таємницями і легендами. Під час археологічних експедицій тут було знайдено медальйони зі слонової кістки, фрагменти статуї імператора, монети, кераміку та багато інших експонатів.

Для того, щоб повністю оглянути принади фортеці, необхідно від 3 до 5 годин, тому мандрівники повинні знати, що подорож займе певний час, а на цій території можуть запропонувати лише пиво, чіпси і печиво J. Найкраще сюди добиратися маршрутками або залізничним транспортом, зокрема, електричкою з м. Одеси. Щороку цікаву старовинну фортецю відвідують не лише туристи з різних куточків України, це диво архітектури епохи Середньовіччя приваблює також відвідувачів з-за кордону. Не дивлячись на численні ремонти і реконструкції, на сьогодні фортеці вдалося зберегти свою автентичність, унікальність і неповторність.

Білгород-Дністровська фортеця вважається однією з наймогутніших і найбільших фортифікаційних споруд XІІІ – XV ст., унікальною спорудою оборонного типу, яка нині є музеєм-заповідником і належить до пам'яток архітектури національного значення.

План-схема фортеці

Експлікація
I. Цивільний двір
II. Гарнізонний двір
III. Карантинний двір
IV. Цитадель

1. Надбрамна башта
2. Башта Овідія (дівоча)
3. Вартова башта
4. Башта Пушкіна
5. Мінарет
6. Комендантська башта
7. Вязнична башта
8. Башта-скарбниця
9. Придворна башта

Andrij