Аккерманська фортеця (м.Білгород-Дністровський, Одеська обл.): карта, фото, опис

Аккерманська фортеця у місті Білгород-Дністровський однойменного району Одеської області була збудована упродовж XІІІ – XV ст. як військово-оборонна споруда і знаходиться на скелястому березі Дністровського лиману на місці давньогрецького міста-поліса Тіри. Необхідність її побудови була зумовлена нападами численних ворогів на південні землі тогочасного Галицько-Волинського князівства, тому за багато століть свого існування фортеця мала важливе стратегічне значення.

Аккерманська фортеця належить до видатних історико-архітектурних пам'яток XІІІ – XV ст., що збереглися донині майже цілими (з посеред аналогічних споруд того періоду мабуть лише Хотинська фортеця може з нею конкурувати за рівнем збереженості). Споруда нагадує неправильний багатокутник з чотирма наріжними круглими баштами. Загальна довжина стін величезна, становить понад 2км, висота – від 5 до 15м, товщина – від 0.8 до 5м, а міцні мури і нині вражають своєю величчю та неприступністю. Матеріалом для будівництва було обрано черепашник (ракушняк), який добували з прилеглих кар'єрів. Сам матеріал був досить крихким, однак стіни змогли простояти упродовж століть завдяки якісному будівельному розчину, що має однорідну структуру.

Всередні укріплення складається з чотирьох частин: генуезького замку (цитаделі), гарнізонного, південного і господарського (портового) дворів. Відомо, що найдавнішою є цитадель, яку збудували генуезці наприкінці XІІІ – у першій половині XІV ст. Саме тут знаходилася адміністративна частина зі скарбницею та потайним виходом, пізніше у цитаделі розмістили арсенал. В'їзна брама була розміщена у південній оборонній стіні цитаделі. Якраз на території південного двору, який призначався для укриття мирного населення міста у період військових баталій, у минулому були розташовані житлові корпуси, каплиця, а також резервуари із запасом води та продовольства. Місцем дислокації фортечної залоги був гарнізонний двір. Уздовж лиману знаходився господарський двір, на якому утримували худобу і зберігали різні товари, призначені для торгівлі. У вежах ще і досі можна побачити щілиноподібні бійниці. У кожній вежі знаходилися підвальні приміщення, де зберігалися боєприпаси, верхні яруси також мали певне призначення, тут облаштували скарбницю, в'язницю, комендантську кімнату тощо.

Наприкінці XІV ст. придністровські землі стали частиною Молдавського князівства. У середині XV ст. на південь від цитаделі збудували могутню фортифікаційну систему, яка складалася з двох поясів оборонних мурів. Ззовні ці укріплення були оточені глибоким ровом. Хоча твердиня була міцно укріпленою, проте у 1484 р. після тривалої облоги її все ж таки захопили турецькі війська і слов'янську назву Білгород замінили на Аккерман, фортеця стала Аккерманською, тобто Білою фортецею. Відтоді вона понад три століття перебувала під турецьким пануванням і була важливим форпостом Османської імперії. Внаслідок російсько-турецьких війн у 1789 р. ключі від фортеці комендант турецького гарнізону передав російському генералу М. Кутузову, таким чином вона перейшла під владу російського керівництва, проте, вже у 1832 р. втратила своє військово-оборонне значення. Ще до революції, наприкінці XІX ст. її оголосили історико-архітектурною пам'яткою.

До сьогодні переважно збереглися оборонні мури і башти, за допомогою яких визначається історично сформована планувально-просторова структура фортеці. Від початку минулого століття тут проводилися реставраційні роботи, після їхнього закінчення історико-архітектурний комплекс почав активно використовуватися з культурно-туристичною метою і є без перебільшення другою за значенням пам'яткою Одещини після самого обласного центру. Особливу увагу у туристів викликають башти Пушкіна та Овідія. Башта Овідія (ще одна її назва – Дівоча) знаходиться на розі східної і південної оборонних стін, зліва від головних воріт. Башта Овідія – триярусна, восьмикутна у плані і завершується наметовим дахом. Над лиманом, навпроти башти Овідія розташована триярусна, чотиригранна башта Пушкіна, яка виходить у бік лиману. У свій час Аккерманську фортецю відвідало багато знаменитостей, серед них – Леся Українка, Адам Міцкевич, Іван Нечуй-Левицький, Олександр Пушкін та багато інших.

У минулому столітті фортеця відзначилася тим, що біля її стін відбувалися зйомки різноманітних художніх фільмів: "Лицарський замок", "Отелло", "Хвилі Чорного моря", "Дорогою ціною", "Вогненні дороги". Відвідавши фортецю, можна собі скласти уявлення, як тут жили люди в епоху Середньовіччя. На сьогодні на території укріплення проводяться численні пісенні фестивалі, лицарські турніри і театральні вистави, де можна доторкнутися до славного героїчного минулого і взяти участь у лицарських поєдинках. Фортеця, зважаючи на свій вік, овіяна таємницями і легендами. Під час археологічних експедицій тут було знайдено медальйони зі слонової кістки, фрагменти статуї імператора, монети, кераміку та багато інших експонатів.

Для того, щоб повністю оглянути принади фортеці, необхідно від 3 до 5 годин, тому мандрівники повинні знати, що подорож займе певний час, а на цій території можуть запропонувати лише пиво, чіпси і печиво J. Найкраще сюди добиратися маршрутками або залізничним транспортом, зокрема, електричкою з м. Одеси. Щороку цікаву старовинну фортецю відвідують не лише туристи з різних куточків України, це диво архітектури епохи Середньовіччя приваблює також відвідувачів з-за кордону. Не дивлячись на численні ремонти і реконструкції, на сьогодні фортеці вдалося зберегти свою автентичність, унікальність і неповторність.

Білгород-Дністровська фортеця вважається однією з наймогутніших і найбільших фортифікаційних споруд XІІІ – XV ст., унікальною спорудою оборонного типу, яка нині є музеєм-заповідником і належить до пам'яток архітектури національного значення.

План-схема фортеці

Andrij