Садиба-музей Лесі Українки (с.Колодяжне, Волинська обл.): карта, опис
Де | Село Колодяжне, Ковельський район, Волинська область |
Час будівництва | 1868 р. |
Нині | музей |
Висота н.р. моря | 173.0 м |
Площа | 7.8 га |
Матеріал \ |
мур \ |
Заснування | 1949 р. |
Статус | пам'ятка архітектури |
Тематика | літературний музей, меморіальний музей |
Доступ відвідувачів | платний |
Кількість експонатів | 5 600 |
Телефон(и) | |
Персоналії | Леся Українка |
Планують | 1 користувач |
"Найрідніший рідний край" - так Леся Українка називала Волинь. Тут провела вона частину свого дитинства, юність, а згодом не раз відвідувала волинську оселю. Саме тут, захоплена і зачарована природою краю, народом, його фольклором і міфологією, черпала поетеса творчу наснагу, шукала образи і героїв для своїх творів.
У травні 1882 р. сім'я Косачів перебралася з Луцька в с. Колодяжне і замешкала у будинку, який у родині звався великим. Тут народилися молодші - Оксана, Микола, Ізидора. Діти підростали, тому в 1890 р. на садибі побудували Лесин "білий" будиночок, а в 1896 р. розпочали спорудження "сірого" будинку (в родині його ще називали батьківським).
Косачі дуже любили Колодяжне і не раз у листах до друзів висловлювали свої почуття: "Колодяжне - це, власне, вдома, а решта, то це все так собі - між іншим. Для цілої нашої родини ця квартира (м.Київ, вул. Саксаганського, 97) не була нашим "вдома", вона була раніше в Колодяжному, поки ще цілою родиною ми там жили, а потім то все було тимчасове, випадкове і не своє".
З Колодяжного Леся Українка давала братові Михайлу настанови щодо створення бібліотечки кращих творів світової літератури українською мовою, до якої увійшли понад сімдесят імен письменників. Відповідно до порад і за джерелами, присланими М. Драгомановим, 1890 р. Леся склала курс "Стародавня історія східних народів". І перша збірка її поезій готувалася до друку тут, у Колодяжному.
У лютому 1907 р. Леся востаннє побувала в селі.
Мешканці села опікувались про садибу Косачів, і у травні 1941 р. виконком обласної ради ухвалив створити у Колодяжному музей Лесі Українки. Але перешкодила війна, під час якої частину подвір'я було знищено. Вже у 1949 р. в одній кімнаті відремонтованого Лесиного будинку розташувався музей на громадських засадах, а у другій - сільська бібліотека. У травні 1963 р в "сірому" будинку відкрито літературну експозицію, а Лесин будиночок став меморіальним.
У 1980 р у новозбудованому приміщенні Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки розгорнуто експозицію, яка висвітлює життєвий і творчий шлях Лесі Українки, а "сірий" будинок доповнив меморіальну частину музею-садиби. У 1991 р. експозицію оновлено і сьогодні вона складається з таких розділів: "Волинськими стежками Лесі Українки", "Колодяжне - колиска Лесиного таланту", "Крізь все життя - до "Лісової пісні", "Історія музею. Трагедія родини Косачів".
В експозиції представлено меморіальні речі Лесі Українки та її родини, прижиттєві видання творів поетеси та її матері - Олени Пчілки, фотографії, речі побуту та етнографії Волині, відтворені фрагменти робочого кабінету і сільської хати.
Музей працює з 9.00 до 17.00. Вихідні - понеділок, вівторок.
Віра Комзюк, завідувач Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки
Інформація взята з порталу who-is-who.ua
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
|
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
|