Місто Володимир-Волинський: карта вулиць, фото, опис

Місто Володимир-Волинський є одним з найбільших міст Волині і розташоване у її південно-західній частині, на правому березі річки Луги. За даними археологів, на цій території люди оселилися ще у ІІІ тис. до н.е. Поселення вперше згадується у писемних джерелах X ст. як княже місто, зокрема, у літописі "Повість минулих літ" мова йде про те, що київський князь Володимир у 988 р. передав місто своєму сину Всеволоду. Завдяки наявності сприятливого географічного розташування на перетині шляхів це старовинне містечко швидко розвивалося як торговельний, ремісничий, культурний, освітній центр і як оборонний форпост. У ІX – XІІ ст. місто Володимир (така була тоді його назва) вважалося одним з найбільших і найвпливовіших міст Київської Русі, це був центр Волинського, а пізніше, вже з 1199 р. – Галицько-Волинського князівства. Однак, внаслідок численних міжусобиць, а також монголо-татарської навали у 1240 р. це місто зазнало величезних руйнувань, особливо трагічними виявилися напади татар 1241 і 1261 рр., після яких поселення було майже стерте з лиця землі. У зв'язку з цим князь Данило Галицький був змушений весь час його відбудовувати і захищати. На межі XІІІ – початку XІV ст. тут створювалася Волинська частина Галицько-Волинського літопису.

У середині XІV ст. Володимир став складовою частиною Великого князівства Литовського, а з 1324 р. – офіційно отримав статус міста і привілей Магдебурзького права. У ті часи місцеві купці провадили торгівлю з країнами Європи та Азії. У 1569 р., після підписання Люблінської унії Володимир відійшов до Польщі. У XVІІ ст. у місті функціонували ремісницькі корпорації, які постачали власну продукцію до країн Європи. Три рази на рік тут відбувалися ярмарки. Проте, після визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького, з 1652 р. Володимир поступово втратив свої торговельно-економічні переваги і перетворився на провінційне містечко, хоча у 70-тих роках XVІІІ ст. дещо пожвавилася торгівля і спостерігався очевидний підйом. У 1795 р. місто увійшло до складу Російської імперії і було перейменовано у Володимир-Волинський. Наприкінці XІX ст. тут нараховувалося до 9 тисяч жителів, понад 1100 будинків, функціонували трубний завод і тютюнова фабрика.

У XX ст. Володимир побував під владою Австро-Угорщини, Польщі та СРСР. Під час Першої світової війни більшу частину населення евакуювали на схід. Місто дуже сильно постраждало також і у роки Другої світової війни, після її закінчення у ньому залишилося лише 7 тисяч осіб. Проте воно швидко відновилося, оскільки неподалік знаходився багатий Львівсько-Волинський вугільний басейн, завдяки природним копалинам якого тут вдалося побудувати нові підприємства і сформувати сучасну міську інфраструктуру.

Не дивлячись на усі трагічні історичні події та руйнування, у м. Володимирі-Волинському збереглося багато пам'яток сакральної архітектури, серед них – Свято-Успенський собор (1156-1160 рр.), який вважається найдавнішим собором Волині, єдиною волинською пам'яткою, яка дійшла до наших днів від часів існування Київської Русі. Він був споруджений на честь Успіння Пресвятої Богородиці за наказом правнука Володимира Мономаха Мстислава Ізяславовича. Поряд з ним у 1992 р. встановлений пам'ятний хрест на честь 1000-ліття Волинської єпархії. У місті також розташована оригінальна Василівська церква-ротонда (кінець XІІ ст.), яка була споруджена у романському стилі і належить до одиничних у Волинській області храмів-ротонд, який не має рівних серед витворів тогочасного сакрального мистецтва, його план побудови нагадує 8-пелюсткову квітку.

Неподалік від міста у с. Зимньому знаходиться один із найдавніших в Україні монастирів – Святогірський Успенський монастир (1001 р.), що був збудований ще князем Володимиром Великим. Найбільшою святинею цього монастиря вважається чудотворна ікона Зимненської Богоматері. Згідно з народними переказами, саме цією іконою царгородський патріарх благословив візантійську царівну Анну на шлюб з київським князем Володимиром Великим. Вважається, що цей образ, який був написаний на кипарисовій дошці, врятував князя Володимира від сліпоти.

З цим містом пов'язані імена видатних людей: письменника, відомого перекладача, історика і одного із засновників Академії наук України А. Кримського, лікаря, історика і релігійного діяча А. Речинського, судді, голови православного братства св. Володимира Є. Дверницького тощо. З 1975 р. Володимир-Волинський є містом обласного підпорядкування.

Володимир-Волинський славиться своєю багатовіковою історією, старовинними пам'ятками історії та архітектури, розвивається як туристичний центр, цьому сприяє його наближеність до кордону країн Євросоюзу. Численних туристів і мандрівників вражають залишки старовинних і могутніх десятиметрових оборонних валів, які оточені глибоким ровом. У епоху Середньовіччя це місто відігравало роль стратегічного військового пункту. Тут, або в недалекому Любомлі, зручно зробити зупинку на обід, прямуючи на Шацькі озера.

Andrij