Зимненський Успенський Святогірський монастир (с.Зимне, Волинська обл.): карта, опис

Зимненський Святогірський монастир, що на Волині – одна з найвідоміших сакральних архітектурних пам'яток України. Згідно з історичними джерелами, був оборонним комплексом і заснований як чоловічий монастир. У 1001 р. київський князь Володимир Великий збудував два храми і терем. Вважають, що тут в давнину князь Володимир любив проводити свій час у зимову пору року. Тому це селище і отримало назву Зимне. Однак, вперше згадує про Святогірський монастир Нестор Літописець лише наприкінці XІ ст. Ця древня обитель почала своє існування ще в домонгольську добу, про що свідчить наявність підземного храму, у зимненських печерах цієї обителі збереглися стародавні надписи і давні поховання.

Слід відзначити, що перше документальне підтвердження про місцезнаходження Успенського Святогірського монастиря знайдено 1458 р. Це були часи правління князя Чарторийського, саме тоді, наприкінці XV ст. він побудував великий Свято-Успенський храм. Церква Успення була збудована вірними Київської митрополії Константинопольського патріархату. Тоді ж над брамою встановили дзвіницю, а також – могутні вежі, які охороняли послушників і місцевий люд від руйнівних набігів татар. Упродовж століть волинські землі переходили під юрисдикцію багатьох держав. Під час панування Речі Посполитої з 1682 р. став католицьким монастирем, а з кінця XVІІІ ст. за часів Російської імперії знову повернув собі статус православного, але вже жіночого монастиря. Хоч у 20-х роках минулого століття Польща, якій відійшла Волинь після Першої світової війни, віддає обитель Польській Автокефальній православній церкві. При радянській владі обитель не функціонувала, у 1987 році увійшла до складу пам'яток національного значення, а відновила свою діяльність аж у 1991 р. після проголошення Незалежності України.

Стосовно архітектурного комплексу, до складу ансамблю входять ділянки стін з трьома кутовими вежами і надбрамною вежею, Троїцька церква, Успенська церква, трапезна, а також – печери з підземною церквою Св. Варлаама. Архітектурна композиція укріпленого монастиря вибудувана як оборонна фортеця з мурами і вежами, які утворюють захист від зовнішніх нападів. Всередині північної стіни знаходиться монументальна будівля Успенської церкви з оборонним ярусом над склепіннями, покрівля церкви споруджена у вигляді гостроверхого даху з двома готичними фронтонами. Біля північної сторони церкви збудована невеличка монастирська трапезна з маленькою капличкою. На подвір'ї цієї церкви було знайдено фундамент триярусної дзвіниці, яка до наших днів не збереглася. Монастирський комплекс збудовано в дуже зручному для оборони місці: на схилі, який круто обривається до заплави ріки Луг. Сформований у вигляді чотирикутника, на кутах якого збудовані вежі. У стіні з південного боку також розміщені дві оборонні вежі: одна – квадратної, а друга – округлої форми.

Зимненська ікона Божої Матері вважається основною святинею монастиря, за свідченнями багатьох людей допомагає онкохворим, безплідним та незрячим (особливо – незрячим). У 1993 р. у монастир були перенесені мощі первомученика Стефана та Арсенія Печерського, а згодом сюди повернулася ікона Пресвятої Богородиці, яку переховували монахині в часи радянської влади. У 988 р. цим образом константинопольський патріарх благословляв Володимира Великого на шлюб з грецькою царівною Анною. Історичні дані свідчать, що ікона у XVІ ст. опинилася у князя Олександра Чарторийського і була подарована монастирю.

У монастир постійно прибувають звідусіль тисячі паломників з метою відновлення втраченого зору, щоб прикластися до цієї ікони, яка має велику чудодійну силу. Слід відзначити, що в даному випадку мова йде про релігійний туризм, адже паломництво не є лише явищем суспільним, але також і моральним. На перший погляд, людина – це творіння природи, намагається пізнати оточуючий світ. Проте моральний аспект цієї проблеми означає відпочинок на певний період часу від суспільних цінностей: друзів, родини, роботи тощо, що свідчить про намагання самовдосконалення і втілюється у пішому паломництві. Хоча відомо, що сучасні паломники використовують різноманітні транспортні засоби. Варто наголосити, що до святині відбувається паломництво дітей-сиріт за сприяння осіб духовного стану.

Національний банк України створює серію монет, присвячених національним архітектурним пам'яткам, серед яких 30 червня 2010р. було введено в обіг монету номіналом 20 гривень: "Зимненський Святогірський Успенський монастир". Монету виготовлено зі срібла 925-ої проби, на ній зображена чудотворна ікона Богородиці, яка прикрашена позолотою, а також дорогоцінним камінням: двома сапфірами та трьома діамантами.

Andrij