Красногірський Покровський (Спасо-Преображенський) монастир (м.Золотоноша, Черкаська обл.): карта, фото, опис

Красногірський Покровський (Спасо-Преображенський) монастир у м. Золотоноші Черкаської області заснований козаками, які виділили кошти на його спорудження, зокрема історія донесла до нашого часу ім'я заможного козака Івана Шебета-Слюжки, який займався цією благородною справою. За переказами, одному ченцю з Константинополя у сні з'явилася Пресвята Богородиця і вказала місце на Русі, де варто було заснувати монастир. На Красній горі у XVІ ст. константинопольський монах викопав першу печеру, згодом до самотнього поселенця почали приєднуватися й інші, які бажали присвятити своє життя Богові. Красногірський острів був зарослий лісом і недоступний у повінь, саме тому він приваблював до себе відлюдників з усіх місць.

Місто Золотоноша – досить провінційне, однак тут розташовано багато архітектурних пам'яток, які можуть претендувати на роль туристичних об'єктів. До золота, очевидно, це місто не має ніякого стосунку, однак тут протікає річка Золотоноша, від якої скоріш за все і походить ця назва. За деякими припущеннями, місто існує ще з часів Київської Русі, хоча перша письмова згадка датується 1576 р.

Першу монастирську церкву спорудили з очерету на честь Георгія Змієборця, але ця церква простояла зовсім недовго, тому козаки збудували новий дерев'яний храм, який також присвятили Георгію Змієборцю. У 1687р. поряд збудували Покровський дерев'яний теплий храм. Нинішній кам'яний Покровський храм звели на його місці майже через два століття у 1859 р.

Певний час монастир існував коштом козацької старшини, тут знаходили притулок старі, немічні козаки, а також – лікували поранених. Поряд з іншими монастирями Наддніпрянщини його можна вважати своєрідним інститутом козацької мудрості та джерелом знань. Саме тут в 30-ті роки XVІІІ ст. ігуменом у монастирі був християнський праведник Софроній Іркутський, згодом у 1754 р. його відправили єпископом до далекого Іркутська, в якому він знайшов вічний спочинок у 1771 р. У 1903 р. було знайдено його нетлінні мощі, після чого у 1918 р. цей праведник удостоївся канонізації.

У 1767 р. Софроній під час свого єпископства у м. Іркутську виділив кошти на будівництво Спасо-Преображенського собору у Красногірському монастирі, однак, ігумен так і не встиг помилуватися цим храмом. Свято-Преображенський собор звели у 1771р. у стилі українського бароко другої половини XVІІІ ст. за проектом видатного українського архітектора Івана Григоровича-Барського. Архітектор відійшов від загальноприйнятих норм будівництва, об'єднав простір основного об'єкта і його бань у єдиний інтер'єр. Таким чином, І.Григорович-Барський започаткував новий тип будівництва багатьох українських храмів.

Монастирі в Україні були своєрідними оплотами козацтва, одночасно і захисними фортецями, і шпиталями для поранених, і просвітницькими центрами. Тому уряд Росії всіляко намагався припинити їхнє існування, відчуваючи в них небезпеку. У 1786 р. царський уряд зачинив чоловічий Красногірський Покровський монастир. Через чотири роки сюди перевели Іоанно-Богословський дівичий монастир, з того часу він залишається жіночим монастирем і на сьогоднішній день.

У 1922 р. монастир був пограбований, його закрили, вигнали близько 700 черниць та послушниць, а всі святині передали у відомство Черкаського міського музею. У будівлях обителі розмістили санаторій для інвалідів. У 1941 р. монастир знову відкрили, з того часу він більше не зачинявся. Однак, монахині жили у страшних злиднях, наймалися у найми до селян з сусідніх сіл. Під час Другої світової війни Свято-Преображенський храм було наполовину зруйновано, після війни ніхто не займався реставрацією собору, влада не дозволила навіть перекрити його дах. Значно поповнилися ряди черниць обителі у 60-тих роках XX ст. Наприкінці 80-тих років XX ст. розпочалося остаточне відродження монастиря, а у 2003 р. йому повернули відібрані землі, тепер тут проживає близько 100 черниць і послушниць.

Основною святинею Красногірської обителі вважається чудотворна ікона Божої Матері, яку називають "Дубенською" через те, що вона з'явилася на дубі, згодом цей образ прикрасили ризами і розписали фарбами.

Нині Красногірський Покровський (Спасо-Преображенський) монастир– діючий, місце паломництва і туристичний об'єкт, належить до єпархії української православної церкви і відноситься до пам'яток України національного значення.

Andrij