Захоплених у полон під час однієї з битв Кримських татар князь Костянтин Острозький оселив біля свого міста Острога, і таким чином передмістя отримало назву Татарського. Як відомо, у ті часи міста були невеликі, проте добре укріплені від нападів татар, козацьких загонів та й просто розбійників. Постійно у місті мешкали лише шляхтичі та заможні міщани і купці. Біднота ж, селяни і прості ремісники оселялись за межами міських укріплень. У випадку небезпеки, певна частина із них також могла знайти притулок за міськими мурами, але очевидно лише тимчасово.
Острог мав кілька брам, зокрема Луцьку, з якої веде дорога на Луцьк, і Татарську, названу як і вище згадане передмістя. Складна, незвичайна оборонна споруда увібрала в себе ознаки одразу трьох видів будівель – башти, в'їзної брами та барбакану (невисокої башти за межами мурів, яка служила для захисту воріт). Татарська брама складалась із двох частин - прямокутної і півкруглої, з'єднаних невеликою перемичкою. Науковці вважають, що проект розробив архітектор і інженер Якуб Мадлайн, і датують будівельні періоди брами початком 15 – початком 16 століть. Верхівка була увінчана ренесансним зубчатим аттиком, як і Луцька брама, проте, на відміну від останньої, Татарська збереглася значно гірше. Приблизно половина стін втрачені, а ті що залишились – потребують реставрації, перекриття давно відсутні. Частково збереглися бійниці, колись споруда також була обладнана дерев'яними бойовими галереями.
Брама розташувалась дещо осторонь старого центру, вже у нижній частині міста, напівдорозі між двома пам'ятками єврейської спадщини Острога – цвинтарем-кіркутом та старовинною синагогою. Вона затиснута між вулицею і приватною забудовою, станом на 2013 рік всередині все заросло кущами. З брами виходить однойменна вулиця, яка вже за кілька кілометрів може привести вас до церкви у селі Розваж – пам'ятки національного значення. А ще далі, у напрямку на Рівне, лежить село Тайкури з величними руїнами костелу св. Лаврентія та залишками замку Вишневецьких.
Petro
