С.м.т. Коропець: карта вулиць, фото, опис

Історія

Селище міського типу Коропець, що входить до складу Монастириського району Тернопільської області, розкинулось на берегах однойменної річки Коропець. Поблизу смт знайдено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської та давньоруської культур. Вперше селище згадується 1421 р., коли у ньому було закладеному парафіяльний костьол польським королем В. Ягеллончиком. 1453 р. територія Коропця стала маєтностями М.Бучацького, а поселення одержало міські права.

З середини XV ст. місто стало центром повіту. Місто переходило з рук у руки: з 1461 р. Коропець є власністю Кеєрдеїв, з 1589 р. — Я. Сенинського, з 1615 р. місто стало власністю брацлавського воєводи Стефана Потоцького. Від його нащадків наприкінці XVIII ст. Коропець переходить до Мисловських (герб "Равич"). На поч. ХІХ ст. Мисловські збудували у Коропці палац у стилі класицизму, який існував майже до кінця ХІХ ст. (основна частина палацу мала два поверхи, а бічні сторони — один поверх). У сер. ХІХ ст. господарем маєтку став Антоні Мисловський, а згодом - його син Альфред. Альфредова дружина — Хелена з Млоцьких — прославилася на весь Львів своєю красою, а сам Альфред розводив племінних скакунів. У 1893 р. Коропець став власністю маршалка Галицького сейму, графа Станіслава Бадені та його нащадків. Ставши власником Коропця, граф Станіслав одразу розпочав облаштування містечка у свою резиденцію (роботи по зведенню великопанського маєтку були завершені у 1906 р. з фігурними дахами, поруч з королівською залою розміщалися їдальня, бібліотека та каплиця - мала вихід назовні, з іншого боку тягнулися житлові приміщення, скромний другий поверх складався виключно з житлових приміщень, до нині дожили лише деякі елементи внутрішнього оздоблення палацу та колишня овальна бальна "королівська" зала, прикрашена панелями темного дубу). Сьогодні містечко розвивається у всіх сферах та відоме своїми давніми пам'ятками архітектури.

Пережило місто та його жителі і руйнування (1607 р.), і напад турецько-татарських орд (1672 р., місто спалили), і великі повені (1819 р. — 1820 р., 1941 р., 1957 р., 1969 р., 2008 р.). З 1772 р. Коропець входив до складу Станіславського повіту, а з 1867 р. — до Бучацького. Не оминули місто і події світових війн: за часів першої світової війни через Коропець пролягала лінія фронту, а під час другої світової війни (з 8 липня 1941 р. до 22 липня 1944 р.) Коропець перебував під німецько-нацистською окупацією. Протягом 1914 р. — 1920 р. палац було сильно пошкоджено, з усіх стін було здерто портрети, знято вікна і двері. Родина Бадені у міжвоєнні роки встигла відновити палац майже таким, яким він був, проте не вдалося відтворити портретів королів. З червня 1940 р. по 1959 р. місто було райцентром. З 1984 р. Коропцю було надано статус селища міського типу.

Туризм, пам'ятки

Коропець буде цікавим для туристів палацом графа Казимира Бадені (ХІХ ст.) та парком на території палацу (там ростуть рідкісні дерева — гінкго білоба, цукоркове дерево, платан, який у народі називають "безстидниця", також тут є тополі, які садив ще граф Бадені, на жаль, дві з них у 2008 р. зламала стихія, зараз від них залишилися лише могутні стовбури), римо-католицьким костелом св. Миколая (1860 р.), церквою Успіння Пресвятої Богородиці (1795 р.), церквою святого Миколая (тридцяті роки ХХ ст., відновлено у 2002 р.), капличками, меморіальним комплексом воїнам-односельцям (полеглим у німецько-радянській війні, 1975 р.), пам'ятником та могилою Марку Каганцю (1994 р.), пам'ятником Тарасу Шевченку (1996 р., скульптор Р. Романович), пам'ятними знаками діячам ОУН і воякам УПА (1992 р.), пам'ятним хрестом на місці розстрілу воїнів РА, насипаною символічною могилою УСС (1991 р.), дендропарком.

Свої двері туристам радо відчинять усі ресторани, кафе та готелі міста. Запрошуємо відвідати Коропець, особливо під час кулінарного фестивалю "Коропфест", на якому рибу фарширують з чорносливом, маком, шоколадом, навіть з горілкою!

За 15 кілометрів на схід від Коропця лежить Золотий Потік, відомий своїм замком та храмами. Отож, гайда у нову захоплюючу подорож!

Natalka