Могила Марка Каганця (с.м.т. Коропець, Тернопільська обл.): карта, фото, опис

Марко Каганець – український громадсько-політичний діяч, співзасновник читальні товариства "Просвіта" та кредитної кооперативної спілки. Він увійшов у історію як організатор боротьби української нації за політичні свободи, обрання українських депутатів до парламенту Австро-Угорщини, наголошував на важливій ролі в Україні української мови, школи і культури. Народився у Коропці, у селянській родині, займався самоосвітою. Цікавим фактом із його життя є те, що по сусідству з ним проживав батько відомого канадського і швейцарського економіста Богдана Гаврилишина. Марко служив у австрійському війську у Відні, де вирувало політичне життя, саме в цей час він познайомився з багатьма громадськими діячами. Особливу роль в його житті відіграло знайомство із митрополитом Андреєм Шептицьким.

Марко Каганець брав участь у виборах до парламенту у Відні, у зв'язку з цим перед смертю отримав кілька листів від намісника Галичини – графа Анджея Казімєжа Потоцького, який вимагав у нього не брати участі у виборах. Однак, він не скорився, і невдовзі життя Марка Каганця трагічно обірвалося у 1908 р. У віці 27 років, його вбили у період передвиборчої кампанії австрійські жандарми. Чоловіка поховали на місцевому цвинтарі і звели над могилою пам'ятник з хрестом.

Ці трагічні події стали основою для створення народних пісень, для написання оповідання "Троє" Гната Хоткевича, створення вірша "Грудка на могилу Марка Каганця" Іванни Блажкевич, також відомо, що Іван Франко після вбивства героя написав у Львові гнівну статтю з цього приводу.

Трагічно склалася також доля двох дружин Каганця. Після повернення з війська він одружився із сільською дівчиною Ганною, вона походила з небагатої селянської сім'ї, проте під час весілля застудилася і померла. Вже через деякий час Марко вдруге одружився із односельчанкою Федонею, яка через кілька місяців після його загибелі народила доньку Ольгу. Згодом Федоня вийшла заміж за вдівця Михайла Гнатюка, відомо, що вони обоє загинули у роки Першої світової війни.

До приходу комуністичної влади на землі Західної України, до 1939 р. у місцевій читальні "Просвіти" висів портрет Марка Каганця, однак пізніше за наказом радянського керівництва його було знято.

Нині у селищі Коропець герою встановлено пам'ятник, його ім'ям назвали школу і центральну вулицю.

Могила Марка Каганця у селищі Коропець Тернопільської області належить до пам'яток історії України. На ній на честь пам'яті героя встановлено хрест із червоного каменю-пісковику та таблицю з чорного каменю, основою для яких служить піраміда, складена з таких же каменів. Надпис на таблиці гласить, мовою оригіналу "Тут спочиває Марко Каганець. Уродив ся 12 січня 1881 року. Згинув від жандармських багнетів 6 лютого 1908 року в обороні народних прав. Пам'ятник сей здвигнув на вічну пам'ять з лепт українського народу народний комітет. Нехай рідна земля зрошена неповинною кров'ю народного мученика буде йому пером".

Могила знаходиться на самому краю цвинтаря, поруч з огорожею, найближче до костелу.

Andrij