С.м.т. Золотий Потік: карта вулиць, опис

Історія

Селище міського типу Золотий Потік належить до Бучацького району Тернопільської області. Територія сучасного Золотого Потоку та навколишніх селищ була покрита густими здебільшого дубовими та буковими лісами, а між ними де-не-де пробивались невеликі поля та луки. Вона належала то до Київської Русі (X ст. – XI ст.), то до Галицько-Волинського князівства (XII ст. – XIII ст.), то до Польської держави (з XIV ст.). На такій галявині утворилось село Загайполе (Загайпілля) у XIV ст. (згідно польських джерел).

У першій пол. XVI ст. селище отримав у дарунок маршалок Якуб Потоцький від короля Сигізмунда І. Саме з подання Потоцьких Загайполе у 1570 р. було перейменовано на Золотий Потік та отримало статус міста. Щоправда, дехто пов'язує походження назви селища із назвою річки Золотої, та золотом, поклади якого знаходили поблизу... Містом з магдебурзьким правом Золотий Потік став з 1601 р. Власне тоді і розпочалося спорудження фортеці (воно тривало 7 років). Також поруч з фортецею було збудовано костел і монастир отців бернардинців (1609 р. – 1634 р.). Золотопотіцький замок було спалено вщент у 1676 р. турками. Та Потоцькі знову відбудували твердиню. Золотий Потік згідно першого поділу Польщі переходить під владу Австрії (1772 р.). 1840 р. господарі замку (тоді вже Ольшевські) заклали нову садибу поряд із замком, звели невеликий палацик, заклали невеликий парк. Згодом було збудовано церкву Пресвятої Трійці (1897 р.).

Не оминули місто події першої світової війни: великих руйнувань Золотий Потік зазнав під час війни, адже тут проходили запеклі бої. Згодом місто входило до складу ЗУНР (листопад 1918 р. – липень 1919 р.), потім – до Польщі (по 1939 р.). Центром району місто стає у січні 1940 р. У період другої світової війни понад три роки місто було окуповано німецькими військами (1941 р. – 1944 р.). У повоєнні роки Золотий Потік відбудовується, створюються нові підприємства, будуються освітні, медичні та культурні заклади. 1984 р. Золотий Потік отримує статус селища міського типу. Нині Золотий Потік – одне із історичних населених місць незалежної України.

Туризм, пам'ятки

Золотий Потік туристичний – це, зокрема, церква Пресвятої Трійці (кам'яна, 1897 р., саме тут зберігаються нетлінні мощі святого Миколая Чернецького), руїни Золотопотіцького замку (1608 р.), палац Гнєвошів (1840 р.), костел (стиль: бароко). Можна оглянути дзвіницю та каплицю Зарваницької Божої Матері і св. Апостола Юди–Тадея (1995 р.); Місійний хрест (збудований до 100-річчя церкви Пресвятої Трійці, 1997 р.); пам'ятники: Тарасу Шевченку (1965 р.), Борцям за волю України (1992 р.); пам'ятні хрести (на честь скасування панщини та по полеглих воїнах УПА Золотопотоцького району), пам'ятник борцям за незалежність України "Скорботна мати". Приємно буде прогулятися липовою алеєю, яка є пам'яткою природи, у колишньому маєтку Гнєвошів (саме там росте дуб віком понад 200 років)...

У селищі недостатньо розвинута сфера обслуговування. Однак, в недалекому майбутньому Золотий Потік може стати значним туристичним та рекреаційним центром завдяки своєму мікроклімату, живописній природі, близькості до Дністра та Язлівця, пам'ятникам історії та сакральним спорудам. Завітайте у Золотий Потік, де місцеві жителі розкажуть вам цікаву легенду про походження назви селища (нібито захисникам замку не вистачало води, коли фортецю обложили вороги; і тоді у підземеллі твердині забило джерело...) та й не тільки її...

Багаті пам'ятками ці околиці: варто оглянути Возилівські водоспади, село Сокілець - з його водоспадами, Червону гору у Беремянах...

Natalka