Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Червоногрудський замок-палац Понінських (ур.Червоне, с.Нирків, Тернопільська обл.): карта, фото, опис

 Petro   589  1

всі Фото (16)

Нирків. Башти палацу Понінських

... Карта

Місцевість Село Нирків, Урочище Червоне, Заліщицький район, Тернопільська область
Датування \ Тепер  1820 р. \ недіючий об'єкт
Матеріал \ Стан мур \ руїни
Стиль ампір
Статус пам'ятка архітектури
Режим доступу \ Вагомість вільний \ 4.0 з 5 (1 голос)
Побували 4 користувачі

Червоногородський замок – один із найзагадковіших замків України. Знаходиться на стрімкому пагорбі посеред глибокого кратера в урочищі Червоне поблизу села Нирків Заліщицького району Тернопільської області. Колись могутня твердиня була укріпленням Червоногорода, а зараз від неї залишилися лише дві романтичні вежі і тільки назва нагадує про вже неіснуюче місто.

Червоногород належав до згаданих в літописах ХІ століття червенських міст, від яких походить назва Червона Русь. Дерев'яний замок тут заклали ще у ІХ столітті руські князі. У 1340 році ці землі захопив польський король Казимир ІІІ Великий. У білорусько-литовському літописі "Хроніка Биховця" знаходимо відомості про захоплення Черленого Городка литовським князем Ольгердом у 1351 році. В хроніці його назва вказана латиною – Castrum Rubrum. З літопису також дізнаємося, що Червоногород перейшов у власність племінників Ольгерда – литовко-руських князів Коріатовичів. Брати розпочали будівництво укріплених фортець на Поділлі для захисту від нападів татар. Серед них був зведений і дерев'яний замок в Червоногороді. Згодом Червоногород перейшов до сина Ольгерда – Владислава ІІ Ягайла, який передав його своєму управителеві Спиткові. Після смерті Спитка у 1399 році, король Владислав передає Червоногород своєму брату Свидригайлу. Згодом місто переходить у власність литовського князя Вітовта. У 1434 році Червоногород стає королівським польським містом, в якому король назначив старостою подільського магната Теодора Бучацького. У 1448 році Червоногород був одним із перших міст на Поділлі, яке одержало магдебурзьке право. Після згасання роду Бучацьких управління замком переходить до роду Язловецьких. У 1538 році дерев'яний замок знищили татари і волохи.

У 1615 році старостою у Червоногороді стає великий коронний підскарбій Микола Данилович. На місці дерев'яного він будує мурований замок з місцевого темно-червоного пісковику. Фортеця була в плані прямокутна, укріплена чотирма двоповерховими вежами по кутах. До замку можна було потрапити через в'їзну браму, яка знаходилась в одній із стін. На території замку знаходилися житлові і господарські приміщення, до східної стіни примикав дерев'яний старостинський палац. Замок оточував земляний вал та річка Джурин.

У 1648 році в ході національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького фортецею оволоділи повстанські загони за допомогою місцевого населення. У 1672 році турецьке військо на чолі з султаном Магометом IV рушило на Поділля, знищуючи міста і села на своєму шляху. Окремі загони оточили Червоногород. Після декількох безуспішних штурмів, вороги надумали діяти хитрістю. Вони підірвали скелю на правому березі річки Джурин і вирили перекоп, від чого змінилось русло. Джурин потік в новому напрямку і таким чином виник могутній 16-метровий рівнинний водоспад. Турки, усунувши природну перепону, оволоділи замком. Нападники сильно пошкодили три стіни і дві вежі замку. До 1699 року Червоногород перебував під турецьким пануванням. У 1699 році згідно Карловицького мирного договору Червоногород повернувся під владу Польщі. Замок довгий час стояв напівзруйнований.

У 1778 році австрійська влада продає замок старості Рачинському. У 1785 році, після декількох перепродаж, Червоногородська фортеця стає власністю князя Кароля Понінського. Новий власник, захоплений красою місцевості, вирішив тут влаштувати родинну резиденцію. Старий замок був непридатним для житла, а для побудови нового палацу ідеально підходило місце на узвишші посеред кратера. Князь переглянув кілька будівельних проектів і вирішив перебудувати східну стіну під сучасне помешкання. Він наказує розібрати дві західні вежі і три стіни. Східні вежі висотою у два поверхи перетворилися у кутові вежі палацу. Житловий корпус збільшили на один поверх і перебудували його у стилі ампір. Палац прикрашав портик на десяти тосканських колонах і велика тераса з двосторонніми сходами. У бійницях веж прорубали вікна. Стіну над портиком оздобили родинними гербами Кароля і його дружини. Навколо палацу розбили великий ландшафтний парк в англійському стилі з фонтаном, який терасами спадав до річки. В самому будинку було багато меблів у стилі ампір, твори мистецтва. У 1820 році перебудова була повністю завершена. У 1830 році Кароль Понінський помирає і залишає вдову Гелену Понінську з роду Гурських і п'ятеро дітей: двох синів і трьох доньок. Його старшому сину Владиславу не подобалось, що вежі займають таку ж саму висоту як і палац. Він вирішив перебудувати їх у неготичному стилі, щоб вежі підносились над житловим приміщенням. Невдовзі у 1833 році Владислав помер, новим власником маєтку став його брат Каліст, який надалі і займався перебудовою палацу. Вежі старого замку були зруйновані до фундаментів, а на їх місці постали нові високі вежі з стрілчатими вікнами, прикрашені зубчатим аттиком. В середині однієї з веж був таємний підземний хід. Садиба перетворилася на одну із найкращих в Польщі. Більшість науковців вважають, що план перебудови належить відомому львівському архітектору Юліану Захаревичу.

Після смерті Калікста палац переходить до внучки його сестри Кароліни – Марії Любомирської. Нова власниця намагалася підтримувати палац в належному стані, але більшість часу вона проживала у Львові.

Під час Першої світової війни палац був частково пограбований. Місцеві мешканці почали поступово переносити меблі у свої хати. Любомирські більше до палацу не поверталися. У міжвоєнний період в напівзруйнованому приміщенні палацу мешкав сільський вчитель. Друга світова війна збільшила руйнування палацу. У 1950-1960 роках за наказом голови Нирківського колгоспу палац починають розбирати на будівельний матеріал для свинарника. У 1970 році Червоногород офіційно перестає існувати. До 2016 року від пишної садиби збереглися частково дві вежі (одна наполовину зруйнована), фундаменти палацу і невеликі фрагменти стін, які знаходяться в аварійному стані і потребують термінової консервації та реставрації. Неподалік стоїть також у руїнах могутній костел Успіння Богородиці.

Nadiya

Більше фото (16)
Всередині башти
Всередині башти
Руїни замку-палацу Понінських
Руїни замку-палацу Понінських
Замок у Ниркові. Вид на башти із заходу
Замок у Ниркові. Вид на башти із заходу
Вікно у башті
Вікно у башті
Північна вежа з залишками палацу
Північна вежа з залишками палацу
Північна вежа
Північна вежа
Замок у Червоногороді
Замок у Червоногороді
Південна вежа, станом на 2007 рік
Південна вежа, станом на 2007 рік
Вхід у вежу
Вхід у вежу
Стан південної вежі до обвалу
Стан південної вежі до обвалу
Червоноград. Вежі  палацу Понінських
Червоноград. Вежі палацу Понінських
Стіни палацу
Стіни палацу
Так виглядали башти у 2007 році
Так виглядали башти у 2007 році
Всередині башти
Всередині башти
Руїни
Руїни
Згадується у звітах (1)
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Коментарі (1)
Додати коментар або натисніть "відповісти" під раніше доданим коментарем
Nina (гість) 21 лютого 2020  19:54
3D модель Червоногородського замку https://skfb.ly/6PoDp розроблена Сергієм Присяжним і його компанією AERO3Dengineering https://aero3d.com.ua/ у 2019 році
 відповісти
 
Зачекайте будь ласка