Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Червоногрудський замок-палац Понінських (ур.Червоне, с.Нирків, Тернопільська обл.): карта, фото, опис

 Petro   1604  1

всі Фото (16)

Нирків. Башти палацу Понінських

... Карта

Місцевість Село Нирків, Урочище Червоне, Заліщицький район, Тернопільська область
Датування \ Тепер  1820 р. \ недіючий об'єкт
Матеріал \ Стан мур \ руїни
Стиль ампір
Статус пам'ятка архітектури
Режим доступу \ Вагомість вільний \ 4.0 з 5 (1 голос)
Побували 5 користувачів

Червоногородський замок – один із найзагадковіших замків України. Знаходиться на стрімкому пагорбі посеред глибокого кратера в урочищі Червоне поблизу села Нирків Заліщицького району Тернопільської області. Колись могутня твердиня була укріпленням Червоногорода, а зараз від неї залишилися лише дві романтичні вежі і тільки назва нагадує про вже неіснуюче місто.

Червоногород належав до згаданих в літописах ХІ століття червенських міст, від яких походить назва Червона Русь. Дерев'яний замок тут заклали ще у ІХ столітті руські князі. У 1340 році ці землі захопив польський король Казимир ІІІ Великий. У білорусько-литовському літописі "Хроніка Биховця" знаходимо відомості про захоплення Черленого Городка литовським князем Ольгердом у 1351 році. В хроніці його назва вказана латиною – Castrum Rubrum. З літопису також дізнаємося, що Червоногород перейшов у власність племінників Ольгерда – литовко-руських князів Коріатовичів. Брати розпочали будівництво укріплених фортець на Поділлі для захисту від нападів татар. Серед них був зведений і дерев'яний замок в Червоногороді. Згодом Червоногород перейшов до сина Ольгерда – Владислава ІІ Ягайла, який передав його своєму управителеві Спиткові. Після смерті Спитка у 1399 році, король Владислав передає Червоногород своєму брату Свидригайлу. Згодом місто переходить у власність литовського князя Вітовта. У 1434 році Червоногород стає королівським польським містом, в якому король назначив старостою подільського магната Теодора Бучацького. У 1448 році Червоногород був одним із перших міст на Поділлі, яке одержало магдебурзьке право. Після згасання роду Бучацьких управління замком переходить до роду Язловецьких. У 1538 році дерев'яний замок знищили татари і волохи.

У 1615 році старостою у Червоногороді стає великий коронний підскарбій Микола Данилович. На місці дерев'яного він будує мурований замок з місцевого темно-червоного пісковику. Фортеця була в плані прямокутна, укріплена чотирма двоповерховими вежами по кутах. До замку можна було потрапити через в'їзну браму, яка знаходилась в одній із стін. На території замку знаходилися житлові і господарські приміщення, до східної стіни примикав дерев'яний старостинський палац. Замок оточував земляний вал та річка Джурин.

У 1648 році в ході національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького фортецею оволоділи повстанські загони за допомогою місцевого населення. У 1672 році турецьке військо на чолі з султаном Магометом IV рушило на Поділля, знищуючи міста і села на своєму шляху. Окремі загони оточили Червоногород. Після декількох безуспішних штурмів, вороги надумали діяти хитрістю. Вони підірвали скелю на правому березі річки Джурин і вирили перекоп, від чого змінилось русло. Джурин потік в новому напрямку і таким чином виник могутній 16-метровий рівнинний водоспад. Турки, усунувши природну перепону, оволоділи замком. Нападники сильно пошкодили три стіни і дві вежі замку. До 1699 року Червоногород перебував під турецьким пануванням. У 1699 році згідно Карловицького мирного договору Червоногород повернувся під владу Польщі. Замок довгий час стояв напівзруйнований.

У 1778 році австрійська влада продає замок старості Рачинському. У 1785 році, після декількох перепродаж, Червоногородська фортеця стає власністю князя Кароля Понінського. Новий власник, захоплений красою місцевості, вирішив тут влаштувати родинну резиденцію. Старий замок був непридатним для житла, а для побудови нового палацу ідеально підходило місце на узвишші посеред кратера. Князь переглянув кілька будівельних проектів і вирішив перебудувати східну стіну під сучасне помешкання. Він наказує розібрати дві західні вежі і три стіни. Східні вежі висотою у два поверхи перетворилися у кутові вежі палацу. Житловий корпус збільшили на один поверх і перебудували його у стилі ампір. Палац прикрашав портик на десяти тосканських колонах і велика тераса з двосторонніми сходами. У бійницях веж прорубали вікна. Стіну над портиком оздобили родинними гербами Кароля і його дружини. Навколо палацу розбили великий ландшафтний парк в англійському стилі з фонтаном, який терасами спадав до річки. В самому будинку було багато меблів у стилі ампір, твори мистецтва. У 1820 році перебудова була повністю завершена. У 1830 році Кароль Понінський помирає і залишає вдову Гелену Понінську з роду Гурських і п'ятеро дітей: двох синів і трьох доньок. Його старшому сину Владиславу не подобалось, що вежі займають таку ж саму висоту як і палац. Він вирішив перебудувати їх у неготичному стилі, щоб вежі підносились над житловим приміщенням. Невдовзі у 1833 році Владислав помер, новим власником маєтку став його брат Каліст, який надалі і займався перебудовою палацу. Вежі старого замку були зруйновані до фундаментів, а на їх місці постали нові високі вежі з стрілчатими вікнами, прикрашені зубчатим аттиком. В середині однієї з веж був таємний підземний хід. Садиба перетворилася на одну із найкращих в Польщі. Більшість науковців вважають, що план перебудови належить відомому львівському архітектору Юліану Захаревичу.

Після смерті Калікста палац переходить до внучки його сестри Кароліни – Марії Любомирської. Нова власниця намагалася підтримувати палац в належному стані, але більшість часу вона проживала у Львові.

Під час Першої світової війни палац був частково пограбований. Місцеві мешканці почали поступово переносити меблі у свої хати. Любомирські більше до палацу не поверталися. У міжвоєнний період в напівзруйнованому приміщенні палацу мешкав сільський вчитель. Друга світова війна збільшила руйнування палацу. У 1950-1960 роках за наказом голови Нирківського колгоспу палац починають розбирати на будівельний матеріал для свинарника. У 1970 році Червоногород офіційно перестає існувати. До 2016 року від пишної садиби збереглися частково дві вежі (одна наполовину зруйнована), фундаменти палацу і невеликі фрагменти стін, які знаходяться в аварійному стані і потребують термінової консервації та реставрації. Неподалік стоїть також у руїнах могутній костел Успіння Богородиці.

Nadiya

Більше фото (16)
Південна вежа, станом на 2007 рік
Південна вежа, станом на 2007 рік
Стан південної вежі до обвалу
Стан південної вежі до обвалу
Руїни замку-палацу Понінських
Руїни замку-палацу Понінських
Замок у Ниркові. Вид на башти із заходу
Замок у Ниркові. Вид на башти із заходу
Вхід у вежу
Вхід у вежу
Всередині башти
Всередині башти
Північна вежа
Північна вежа
Так виглядали башти у 2007 році
Так виглядали башти у 2007 році
Північна вежа з залишками палацу
Північна вежа з залишками палацу
Стіни палацу
Стіни палацу
Червоноград. Вежі  палацу Понінських
Червоноград. Вежі палацу Понінських
Замок у Червоногороді
Замок у Червоногороді
Вікно у башті
Вікно у башті
Всередині башти
Всередині башти
Руїни
Руїни
Звіти, краєзнавчі статті (1)
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Коментарі (1)
Додати коментар або натисніть "відповісти" під раніше доданим коментарем
Nina (гість) 21 лютого 2020  19:54
3D модель Червоногородського замку https://skfb.ly/6PoDp розроблена Сергієм Присяжним і його компанією AERO3Dengineering https://aero3d.com.ua/ у 2019 році
 відповісти
 
Зачекайте будь ласка