Село Окопи (Тернопільська обл.): карта вулиць, фото, опис

Село Окопи Тернопільської області було засновано у 1692 р. і знаходиться на великому "півострові", між річками Збруч та Дністер, на межі між Тернопільською, Чернівецькою і Хмельницькою областями, на відстані 127км від міста Тернополя.

Околиці Окопів нині – це зона відпочинку, яка належить до регіонального ландшафтного парку "Дністровський каньйон", а неподалік села розташована пам'ятка природи – Силурійські відклади у Окопах. Первісна назва цього поселення "Окопи Гори Святої Трійці" походила від того, що тут знаходилася однойменна старовинна фортеця, збудована на місці давньоруського городища. Нинішня назва села скорочена, походить від слова "окіп", тобто, оборонна траншея, рів. Поблизу вчені виявили археологічні пам'ятки трипільської культури. Причому легендарне трипільське поселення вважається одним із найдавніших на території України, оскільки знайдені тут матеріали датовані приблизно 5200 р. до н.е.

Згідно з історичними даними, у 1699 р. Окопи отримали статус містечка, король Речі Посполитої Август II надав їм Магдебурзьке право та привілей на проведення ярмарків. Проте, після того, коли турецьких загарбників було вигнано із Поділля, значення цього форпосту значно зменшилося, майже знівелювалося і у зв'язку із цим поселення упродовж багатьох років практично не розвивалося. Тільки у 1711 р. фортецю знову готували до оборони, укріпили вали, збільшили залогу, оскільки боялися нападу шведської армії під час Північної війни. Станом на той час залога нараховувала 1500 вояків із 19 гарматами, тут також працювали кузня і токарський цех.

Упродовж 1768-1769 рр. навколо містечка розгорталися події, пов'язані із повстанням Барських конфедератів. Так, відомо, що у листопаді 1768 р. загони конфедератів разом зі своїми очільниками – братами Антонієм, Франциском і Казимиром Пуласькими перейшли ріку Дністер та зайняли Жванець і Окопи, зробивши їх своїми форпостами. Щоб придушити повстання, на допомогу польському королю прийшли російські війська, які у березні 1769 р. розпочали штурмувати Жванецьку та Окопську фортеці. У той час кожна споруда у Окопах перетворилася на бастіон опору, а останнім оплотом конфедератів став костел Святої Трійці. Проте, після того, коли конфедерати програли бій, врятуватися вдалося лише одному із керівників повстання – Казимиру, який втік в Америку (щоправда, потім він загинув у битві з британцями), а двох інших братів _ Антонія та Франциска за наказом уряду тогочасної Російської імперії було вислано до Сибіру. Над берегом ріки Збруч збереглися руїни сторожової вежі фортеці, яку з того часу називають "баштою Пуласького".

У 1772 р. після першого поділу Польщі Окопи стали частиною австрійської монархії Габсбургів. За свідченнями дослідників, через рік місцеву фортецю відвідав австрійський цісар Йосиф ІІ, щоб звідси мати можливість оглянути Хотинську фортецю, оскільки у цей час Росія та Австрія мали плани здійснити війну із турками. Проте, війна не відбулася, тож у 1795 р. австрійський уряд наказав розібрати фортечні мури. У 1842 р. ще існували плани відбудувати твердиню, проте ці задуми так і не було втілено в життя.

Відомо, що до 1914 р. через Окопи пролягав кордон між тогочасною Російською імперією та Австро-Угорщиною, з 1921 р. по річці Збруч пролягав кордон між СРСР і Польщею, а по р. Дністер – із Румунією (у 2002 р. тут було відновлено пам'ятний знак "Півень, що на три держави піяв", у наш час у цій місцині пролягає межа між Тернопільською, Хмельницькою та Чернівецькою областями). Між двома світовими війнами пожвавилося культурне життя, тут діяли товариства – "Просвіта", "Сільський господар", "Рідна школа" та інші. Проте, з роками містечко поступово занепало і стало селом. Вже у наш час, до 2015 р. Окопи належали до Вигодської сільської ради. Зараз село увійшло до великої Мельнице-Подільської ОТГ.

У селі збереглися руїни фортеці Святої Трійці (1692 р.), костел Святої Трійці, який був збудований із замковими укріпленнями 1692-1693 рр., старий міст через річку Збруч (кінець XІX – початок XX ст.) як пам'ятка інженерної думки, а також – новий міст через річку Збруч (XX ст.), який є ключовим для транспортного сполучення між вищезгаданими трьома областями. Таким чином, село Окопи Борщівського району, відоме ще з часів Середньовіччя, має славну історію, особливим чином було пов'язане із повстанням Барських конфедератів, до нашого часу тут також збереглися численні старовинні пам'ятки архітектури та містобудування.

Andrij