Луцький замок – найцінніша пам'ятка Волині. Один з найвидатніших і найкраще збережених в Україні замків. Був збудований князем Д.Любартом у 1340-1383рр. Сама історія Луцького замку почалася ще до того, як він був побудований. Річ у тім, що в давнину на цьому місці був ареал розселення племені дулібів. Перша письмова згадка про Луцьк була зафіксована у 1085 р. в Іпатіївському літописі. Місто розташовувалося на перехресті шляхів, що поєднували Західну Європу та Русь. Величну будівлю зображено на двохсотгривневій купюрі. Слід відзначити, що спочатку існував не один, а два замки – Верхній та Окольний. Верхній замок чудово зберігся до наших днів, а ось Окольному замку не пощастило, від нього залишилися лише руїни та одна башта. У 1259 р. Луцьк було захоплено татарами. Усі міські укріплення зруйнували, їх будівництво відновилося лише у XІV ст.
У 1340р. литовського князя Любарта Гедиміновича проголосили Великим князем Галицько-Волинського князівства. Князь відбудовує Окольний замок з оборонними вежами, а також – Верхній Замок, у якому розташувалися органи законодавчої та виконавчої влади князівства і судові інстанції. У 1340-1385р., вважався столичною резиденцією уряду і глави держави; за своєю суттю це була остання столиця Галицько-Волинської держави, спадкоємниці Київської Русі. Його вважали пам'яткою старовини Польщі і Литви. Фортеця була улюбленим місцем перебування великого литовського князя Вітовта, який у 1429р. приймав тут дипломатичних представників та монархів країн Центральної та Східної Європи. Після того, як помер Вітовт, польський король намагався захопити Волинь. Але у 1431 р., Луцьк вистояв облогу, штурм польського війська і зумів відстояти власну незалежність. Князь Свидригайло, якого скинули з великокнязівського престолу в Литві, обрав Луцький замок і розбудував тут свою державну резиденцію за зразком литовських князів. Згодом упродовж кількох століть тут працював крайовий уряд, сейми і станові суди. У замковій канцелярії збереглося понад мільйон документів, якими можуть користуватися українські дослідники. Історія зберегла відомості про те, що знання державного управління саме в цьому закладі отримав український гетьман Іван Виговський.
План побудови замку був визначений наявністю невисокого пагорба між річками Глушець і Стир, виконаний у вигляді трикутника з випуклими стінами. Стирова, Владича та В'їзна башти входять до складу оборонних споруд. Всі оборонні башти в первісному вигляді були триярусними і завершувалися своєрідними зубцями з вузькими бійницями у вигляді щілин, з яких було зручно стріляти з лука. У XV-XVІ ст., коли з'явилася вогнепальна зброя, оборонні споруди були модернізовані. Башти зазнали значного підсилення та надбудови. Замок розташовується у східній частині старого міста, поруч з монастирем та колегіумом єзуїтів з величним костелом св. ап. Петра і Павла. Перед входом до замку огляньте старий замковий міст, а поруч із ним - пам'ятку архітектури - будинок Пузини та ясен Лесі Українки.
У Стировій башті, північній був розташований архів, завдяки якому збережено понад мільйон документів, що відомі під назвою "гродські книги". У підвальному поверсі тримали засуджених до страти, зокрема тут провів свої останні дні життя поет XVІІ- XVІІІ ст. Данило Братковський. Назва Стирової башти походить від назви річки Стир, над якою вона розташована. Інша її назва – Свидригайлова башта, оскільки будівництво споруди було завершено під час правління князя Свидригайла. Її споруджено у вигляді майже правильного квадрата, складається з чотирьох ярусів, загальна висота будівлі – 23м.
В'їзна башта (яку ще називають надбрамною) є однією з найдавніших споруд цього комплексу, вона має вигляд майже правильного квадрата і складається з п'ятьох ярусів, її загальна висота становить приблизно 27 м. В минулому від міста вона була відділена глибоким ровом та з'єднана дерев'яним мостом. Численні перебудови засвідчують зміну стилів – від готичного до ренесансного.
Башта Владича, південно-східна розташована поруч єпископського двору, звідси і її назва. Вона також має форму квадрата і своєрідну надбудову. Оборонні мури утворили замкове подвір'я, на якому розташувалися будинок для проживання єпископа, а також – так званий "шляхетський" будинок на фундаментах колишнього княжого палацу.
В центрі замкового подвір'я у XІV ст. завершили будівництво Храму Івана Богослова за князювання Дмитра Любарта, у цьому храмі були розміщені поховання луцьких князів та єпископів, серед яких і вищезгаданий будівничий замку. На сьогоднішній час над мурами святині, яка упродовж шести століть залишалася духовною столицею Волині, споруджено павільйон, в якому планують створити музейний комплекс. На даний час у замку вже функціонує ряд музеїв: художній, музей книги, музей дзвонів, музей цегли.
Замок Любарта користується великою популярністю серед відвідувачів, тут відбуваються фестивалі, лицарські турніри, наукові конференції. Чого тільки вартий єдиний в Україні арсенал дзвонів, що тут зберігається! Крім того, щороку проходять фестивалі і реконструкції середньовічних боїв. Велич архітектурної фантазії наших пращурів ще довго приваблюватиме туристів з усіх кінців світу, які все більше будуть захоплюватись таємничою красою цього витвору епохи Середньовіччя.
Якщо ви цікавитеся оборонними спорудами середньовіччя, вам неодмінно слід завітати також у селище Олику, де добре зберігся Олицький замок, оборонна Луцька брама, велетенський костел Пресвятої Трійці (колегіата) та ряд інших пам'яток.
Andrij
