С.м.т. Солотвин: карта вулиць, опис

Історія

Селище міського типу Солотвин (Солотвина; до II пол. XVI ст. – Краснополь) Богородчанського району Івано-Франківської області гордо розкинулося у передгір'ях Ґорґан над річкою Бистрицею Солотвинською. Селище належить до досить таки давніх поселень Прикарпаття, а вперше згадується яко Краснополь у Галицькому літописі XII ст. Вже тоді місцевий люд випасав худобу.

З II пол. XIV ст. Солотвин під владою Польщі. Активну участь брали мешканці селища у національно-визвольній боротьбі українського народу під проводом Б. Хмельницького: 28 серпня 1648 р. повстанці під проводом Грицька Шведа напавши на замок, зруйнували його, попередньо вбивши власника - Мартина Яблоновського, а майно розподілили між селянами-повстанцями. Період XVI ст. – XVII ст. ознаменувався частими та руйнівними нападами татар, будівництвом церков та пов'язаних з ними освітніх закладів: 1600 р. було споруджено церкву, при якій діяла бібліотека з старовинними церковними книгами (зруйнована татарами 1676 р.), діяв хор дітей та дорослих, 1677 р. було збудовано невеличкий костел (згодом його розширили, був осередком католицизму).

Різного роду промисли (ткацтво, шевство, столярство, кушнірство, ковальство, малярство) тут активно розвиваються з II пол. XVIII ст., однак найприбутковішим тоді був видобуток солі (її вивозили Бистрицею та Дністром до Галича, а далі по території Польщі і, навіть, за кордон). Мала місце тут і торгівля медом, шкірою й деревиною. Саме розвиток соляного промислу став причиною зміни назви селища — у II пол. XVI ст. магнати Яблоновські нарекли його — Солотвино (однак у багатьох історичних і урядових документах ще певний час зберігалася подвійна назва: "Краснополе, або Солотвин"). Також місцеве населення брало також активну участь у русі опришків (сер. XVIII ст.). Під владу Австрії селище потрапило у 1779 р. Початкова школа у селищі запрацювала 1804 р. Епідемія холери вирувала тут у 1831 р. Згідно адміністративного поділу 1867 р. Солотвин став містечком Богородчанського повіту Королівства Галичини.

На території Солотвина у ході подій першої світової війни мали місце жорстокі бої між російської та австро-угорськими військами. Знову під владою Польщі селище опинилося після розпаду австро-угорської монархії. З 1939 р. тут керує радянська влада. Через рік Солотвин став селищем міського типу. Не оминули селище і події другої світової війни: жахлива окупація німецько-фашистськими військами. У повоєнні роки життя у місті прийшло в звичне русло, відновилися промисловість, економіка, культура та освіта Солотвина. Нині Солотвин входить до списку історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Солотвин не багатий на пам'ятки архітектури, однак тут уваги туристів заслуговують дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці із дзвіницею (1904 р.) та синагога (XVIII ст.).

Однак у Богородчанському районі туристам є на що подивитися, зокрема: смт Богородчани (Домініканський монастир 1742 р. — 1762 р., костел 1745 р., палати духовенства та келії 1762 р.), с. Манява (Монастир Манявський скит 1611 р. — 1690 р., надбрамна башта 1690-ті роки, скарбниця 1680-ті роки, оборонна башта та мури 1680-ті роки, трапезна 1680-ті роки, підмурки Здвиженської церкви 1681 р., а також - Манявський водоспад), с. Підгір'я (дерев'яна церква Різдва Христового із дзвіницею 1832 р.). Отож, захопливої Вам мандрівки!

Natalka