Літературно-меморіальний музей Івана Франка (с.Криворівня, Івано-Франківська обл.): карта, фото, опис

Літературно-меморіальний музей Івана Франка у селі Криворівні був створений у 1960 р. у колишній хаті Василя Якіб'юка-Івандюка.

Цей чарівний куточок Гуцульщини з XІX ст. перетворився на місце відпочинку і творчих студій багатьох прогресивних діячів культури, серед яких – Леся Українка, М. Коцюбинський, О.Олесь, О. Маковей, О. Кобилянська, М. Грушевський та інші. Видатний український етнограф Володимир Гнатюк влучно охарактеризував Криворівню "українськими Афінами", серед найвизначніших особистостей тут був Іван Франко, який вперше відвідав Криворівню у 1901 р. І. Франко зазначав, що тут "менше шуму, грому, біганини, яке напувало душу супокоєм, тихою красою", вона йому дуже сподобалося і він відпочивав у цій місцевості влітку упродовж 1901-1914 рр. Спершу гостював на Заріччі, у гуцула Проця Мітчука, якого називали знахарем, оскільки той вмів лікувати людей і тварин, а з 1906 р. переселився на лівий берег Чорного Черемошу і зупинився у хаті Василя Якіб'юка-Івандюка, що був відомим різьбярем та фотографом-самоуком.

Саме тут видатний письменник створив свою поему "Терен у нозі", яку присвятив своїй знайомій з цього ж села Зиновії Бурачинській, оповідачці гуцульських легенд. Іван Франко тут написав автобіографічне оповідання "У кузні", повість "Великий шум", вірш у альбом Ользі Макаревич "У безсонну ніченьку" та оповідання "Як Юра Шикманюк брів Черемош", крім того, у цих краях він також збирав і записував гуцульський фольклор.

У 1926 р. на скелі, з якої промовляв письменник на народному вічі у 1912 р., під звучання трембіт було встановлено гранітну дошку із написом "В честь Іванові Франкові. Гуцульщина. 1916-1926". Відомо, що цю меморіальну дошку прагнули знищити польські шовіністи, однак таблицю заховав Василь Якіб'юк-Івандюк, а пізніше її було передано у місцевий літературно-меморіальний музей Івана Франка, поряд з яким нині встановлено пам'ятник Каменяреві.

Спочатку, у 1953 р. тут було засновано кімнату-музей та бібліотеку, на основі яких вже у 1960 р. у будинку з ініціативи дружини Гната Хоткевича Платоніди та ректора Львівського держуніверситету Євгена Лазаренка було створено літературно-меморіальний музей. Експозиція музею розташована у трьох кімнатах, в яких зберігаються меморіальні речі, якими користувався Іван Франко. У одній із них відтворено робочу кімнату письменника, тут збереглося ліжко, на якому спав І. Франко, а також – стілець, на якому сидів визначний письменник, столик, за яким він працював, лавка, на якій сиділи Франкові гості. На стіні ще й досі висить годинник, який був у ті часи в господаря хати, під картиною розташований топірець-бартка, а неподалік – крісло-розкладачка, у якому часто любив відпочивати ще один письменник – Михайло Коцюбинський. Значну увагу привертає тогочасний міксер, більший за сучасний і повністю виготовлений з дерева. Тут експонуються фотографії останніх років перебування Івана Франка у Криворівні (1910-1912 рр.), тоді у письменника внаслідок хвороби були паралізовані руки, тож власні твори він уже диктував своїм дітям, іноді їм у цьому допомагали студенти Львівського університету. У 2000 р. музей було переобладнано, зокрема, добудовано новий зал позаду існуючої хати. Створено вітрини, у яких експонуються твори і наукові статті, написані Іваном Франком у Криворівні. Серед експонатів – гуцульська піч, оздоблена кахлями роботи митця Олекси Бахматюка 1874 р.

У ХXІ ст. музей відвідує велика кількість туристів, переважно дітей та молоді. Тут також побувала відома письменниця Марія Матіос і багато сучасних художників. У приміщенні музею проводяться франківські читання, вечори, зустрічі та конференції.

Літературно-меморіальний музей Івана Франка у Криворівні є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею і належить до визначних пам'яток історії України. Будівля розташована безпосередньо біля головної дороги, у центрі села, на віддалі трохи менше кілометра від церкви Різдва Богородиці та хати-ґражди.

Andrij