Село Криворівня Верховинського району знаходиться у долині річки Чорний Черемош, на відстані 7км від райцентру селища Верховина, у самому серці Гуцульщини. За однією з версій, поселення отримало назву від форми рівнини над Чорним Черемошем, де воно розташоване, яка має форму дуги. За іншою легендою назва поселення походить від того, що річка Чорний Черемош тече під гірським хребтом "то криво", "то рівно".
Вперше про це поселення згадується у документах 1719 р. Історія Гуцульщини тісно переплітається з рухом опришків у XVІІІ ст. Як свідчать народні перекази, саме тут їхній легендарний ватажок Олекса Довбуш познайомився з молодицею Дзвінкою Дзвінчуковою. Це знайомство виявилося для героя фатальним, оскільки він загинув від кулі її чоловіка. Згодом опришківський рух продовжувався під проводом інших ватажків аж до XІX ст.
На поч. XX ст. сюди приїжджав Іван Франко, відомий поет любив відпочивати у Криворівні упродовж 1901 – 1914 р., він зупинявся у хатині місцевого майстра Василя Якиб'юка, де нині розміщений музей Каменяра. У цій місцевості проживали також етнограф Володимир Гнатюк і польський письменник Станіслав Вінценз, завдяки яким тут побували найбільш відомі української письменники – Леся Українка, Осип Маковей, Гнат Хоткевич, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник, Марко Черемшина та інші. Етнограф Володимир Гнатюк захоплювався культурою та природою Криворівні і відзначив, що її рельєф має форму гірського амфітеатру. На поч. XX ст. тут придбав будинок для відпочинку видатний політичний діяч та вчений Михайло Грушевський, однак у 1914 р. будівлю спалили російські царські війська.
У 1919 р. село окупували румуни, ще через кілька місяців – поляки, які тут господарювали аж до 1939 р. Потім розпочалася Друга світова війна, після закінчення якої Криворівня увійшла до складу УРСР, хоча боротьба армії УПА, завдяки сприятливим умовам місцевості, тривала ще ціле десятиліття.
Криворівня славиться своїм прекрасним дерев'яним храмом Різдва Пресвятої Богородиці (1719 р.), на зрубі якого розміщені меморіальні дошки, які присвячені митрополитові Андреєві Шептицькому, оскільки він свого часу відвідував село, а також – київському патріархові Володимиру, який проводив богослужіння у цій церкві у 60-тих роках XX ст. Храм особливий тим, що упродовж усіх трьох століть він ніколи не був зачиненим, у ньому завжди відправлялися Літургії. Церква Різдва Пресвятої Богородиці належить до найбільш довершених дерев'яних споруд гуцульскої школи і має статус пам'ятки архітектури національного значення. У храмі часто збираються на спільну молитву християни різних конфесій.
У 1953 р. завдяки наполегливості дружини Гната Хоткевича Платоніди Володимирівни у селі відкрили літературно-меморіальний музей І. Франка, у якому зберігається багато особистих речей письменника – ліжко, сіті для ловлі риби, крісло-качалка, гуцульська сокирка, подарована господарем хати, тогочасний дерев'яний міксер вражаючих розмірів і безліч старих фотографій видатних письменників XІX ст. У Криворівні також функціонує музей Михайла Грушевського і літературно-меморіальний музей художниці та письменниці Параски Плитки-Горицвіт, авторки більш як 1000 рукописних та переплетених ілюстрованих книг. Для туристів і науковців цікавими є вцілілі зразки гуцульських хатин-ґражд, яких тут збереглося три, більше ніж деінде. Музей-садиба "Гуцульська ґражда" функціонує з 1995 р. і відтворює типову гуцульську оселю, яка за формою нагадує маленьку фортецю – закритий двір, що складався з хатини і прибудованих до неї господарських приміщень. Для захисту від хижаків і сильних вітрів ґражду добре укріплювали. У 1963р. відомий режисер Сергій Параджанов у цій місцині, а також безпосередньо у цьому музеї знімав свій високохудожній фільм "Тіні забутих предків", який удостоївся багатьох міжнародних нагород – здобув кубок фестивалю МКФ у Римі, золоту медаль Міжнародного кінофестивалю у Салоніках тощо.
У північному напрямку від Криворівні на автодорозі Верховина – Косів знаходиться Буковецький перевал, недалеко від якого розташована унікальна пам'ятка природи місцевого значення – скелі "Писаний Камінь", які складаються з брил пісковику заввишки 2 – 3м і тягнуться уздовж схилу, переходячи у масивні моноліти, висота яких становить до 20м. Як твердять деякі дослідники, у давнину на цих скелях було розташоване язичницьке капище, його залишками вважаються дев'ять круглих виїмок-чаш, вирубаних у камені. Довкола цих чаш знаходяться понад 30 символічних малюнків-петрогліфів, найдавніші з яких походять ще з часів Київської Русі. Зі скель "Писаний Камінь" відкривається чудова панорама довколишніх гірських хребтів і вершин.
У селі для туристів та подорожуючих розташована сучасна відпочинкова садиба "Черемош" (Мойсейчуків), садиби "Віталіна", "Гуцульський маєток", "Під соснами", "Під скелею", "У пані Марії" тощо.
Криворівня вражає своєю мальовничою природою та героїчною історією, адже недаремно про нього складено стільки пісень та легенд, це – один з основих центрів Гуцульщини. Тут знаходиться багато історичних пам'яток, серед яких – музеї видатних українських письменників, музей-садиба "Гуцульська ґражда", а також – визначні та неповторні пам'ятки архітектури і природи.
Andrij
.
.
