Музей "Гуцульська ґражда" у с. Криворівні (присілок Заріччя) Івано-Франківської області було відкрито порівняно недавно, у 1995 р. з метою збереження типової оселі гуцулів. Його було створено на основі хати-ґражди родини Харуків, збудованої ще у 1790 р. (за іншими даними – у 1858 р.).
Форма комплексу нагадує своєрідну невелику фортецю – хата і прибудовані до неї господарські приміщення. Причому ці житлові та господарські будівлі оточували невеликий внутрішній двір, створюючи замкнений простір. Увійти до ґражди можна було за допомогою брами, яку на ніч закривали. Хата-ґражда вирізнялася надійним кріпленням зрубу, для захисту від хижаків, сильних вітрів, але звісно перш за все - від можливих ворогів та розбійників. Такі будівлі не розміщувалися суцільно, а були розкидані по горах.
Переважно хата складалася з двох житлових приміщень, а у центрі - сіни. Навколо неї знаходилися різноманітні господарські будівлі – майстерні, комори, хлів, які додатково захищали житлові приміщення. Упродовж XІV – XІX ст. такі садиби були характерними для Гуцульщини, нині вони зустрічаються вкрай рідко. У земельних книгах перші записи про цю хату датовані 1858 р. Відомо, що на межі XІX – XX ст. тут проживали Палій і Параска Харуки, їх досить часто відвідували Іван Франко та Михайло Коцюбинський, які у цій місцевості відпочивали та збирали етнографічні матеріали. Параска Харук померла у 1963 р. у віці 116 років, тож багато етнографів та істориків прагнули побувати у цій садибі і побачити легендарну сучасницю Івана Франка ще за її життя. У 1964 р. будівля використовувалася під час зйомок кінофільму "Тіні забутих предків" як садиба головного героя стрічки Івана, в ролі якого знявся український актор та кінорежисер І. Миколайчук. Після смерті останніх представників родини Харуків у 1985 р., наприкінці 80-тих років XX ст. садиба стояла пусткою, саме тоді її викупив Івано-Франківський краєзнавчий музей.
У 1991 – 1993 р. хату відреставрували та через два роки відкрили у ній музей, який відтворює експозицію гуцульської господарки. Під час реставрації було розібрано стародавню піч та кузню і перекрито дах. Свого часу тут експонувалися різноманітні виставки картин і фотовиставки. У 2006 р. у будівлі заново здійснили ремонтні роботи, після яких оновлену експозицію речей та предметів побуту представили на огляд туристів.
Хата-ґражда Харуків складається з трикамерної хати (сіни і дві кімнати), бокових і задньої притул, перпендикулярної кліті й огорожі. Для огорожі притаманними є досить широкі навіси, висота яких перевищує 2м. Двір садиби викладений кам'яною плиткою. У інтер'єрах відвідувачі мають змогу оглянути багато автентичних предметів гуцульського побуту, серед яких – навіть ходунки для дітей, за допомогою яких вони вчилися ходити. Також тут є автентичний гуцульський посуд, оздоблений різьбленням та мосяжними прикрасами, різьблені столи, ліжка, лави та скрині, різноманітне приладдя для роботи з льоном та вовною, ткацький верстат, сільськогосподарські та деревообробні знаряддя, вози та сани...
Хата ґражда Харуків у Криворівні поблизу Верховини є діючим етнографічно-краєзнавчим закладом, філією Івано-Франківського краєзнавчого музею і належить до пам'яток історії та архітектури України. Слід зазначити також, що у Криворівні загалом нараховують три збережені хати-ґражди, проте інші дві знаходяться далеко і високо на гірських хребтах, котрі оточуюють долину Черемоша, тому не є такими легкодоступними, крім того, перебувають у приватній власності. Ще одну хату, щоправда значно більшу і "молодшу", за домовленістю з господарями можна оглянути у недалекому селі Яворів.
Щоб потрапити до музею, необхідно зупинитися у центрі села, біля дерев'яної церкви Різдва Богородиці (церкви не видно з дороги, орієнтир – дерев'яна капличка синього кольору та інформаційний стенд). Звідси шлях лежить автомобільним мостом на інший бік Черемоша, і далі за вказівниками до музею ще 5 хвилин пішки. Ціни станом на 2015 рік - 5-10 грн за вхід та 30-50 грн за екскурсію для дітей та дорослих відповідно.
Andrij
