Історія
Палац Жевуських-Лянцкоронських у селищі Розділ Миколаївського району Львівської області був зведений у 1740 році Міхалом Юзефом Жевуським у стилі французького ренесансу за взірцем замків долини Луари. Цей палац оточений парком, у якому зростало багато екзотичних дерев і насаджень, він належав до найцінніших галицьких пам'яток садово-паркового мистецтва. Згодом маєток став власністю графів Лянцкоронських, які володіли ним до 1939 р.
Упродовж 1874 – 1903 р. під керівництвом власника графа Кароля Лянцкоронського палац у Роздолі активно розбудовується. Так, у 1874 р. за проектом відомого львівського архітектора Юліана Захаревича розпочалася реконструкція палацу, внаслідок якої його приміщення були розширені, зроблені добудови. На початку XX ст. французький архітектор Шарль Баужу об'єднав добудови зі старим корпусом. Перед початком Першої світової війни було добудовано ліве (східне) крило палацу за проектом архітектора Люнтваля з Сілезії. Крім того, в цей час споруду було прикрашено медальйонами із зображеннями богів Олімпу, а територію довкола неї – кількома десятками скульптур, у тому числі і античних. Граф Кароль Лянцкоронський уславився своєю благодійністю, крім того, він був знавцем італійського мистецтва, прихильником художників і відомим колекціонером.
Згадані шляхетські роди мали численні маєтки у Західній Україні. Відзначимо, наприклад: Ягільницький замок у с.Нагірянка, садибу Потоцьких-Лянцкоронських у с.Тартаків поблизу Сокаля, садибу Лянцкоронських-Голуховських у Струсові на Тернопільщині, а також садибний парк Жевуських у Погребищі на Вінничині.
Палац Жевуських-Лянцкоронських у Роздолі вражав своєю вишуканістю і уславився колекцією предметів мистецтва. За свідченнями дослідників, засновником цієї колекції був ще перший господар маєтку – шляхтич Міхал Юзеф Жевуський, який перевіз сюди предмети мистецтва з інших родових маєтків. Подейкують, що у часи панування магнатів Лянцкоронських зібрання мистецьких витворів могло позмагатися з колекцією самого цісаря монархії Габсбургів Франца Йосифа. До колекції належали східні килими і західні гобелени, порцеляна, картинна галерея з роботами славетних на увесь світ художників Рафаеля і Рембрандта, бібліотека, що нараховувала до 20 тисяч томів, стара і нова зброя.
Перед початком Другої світової війни експонати було вивезено у Віденський палац графа Антона Лянцкоронського, де вони були задокументовані і передані до фондів Королівського замку у Варшаві та краківського замку Вавеля. Після націоналізації маєтку Жевуських-Лянцкоронських у 1940 р. предмети старовини, які ще залишалися на той час у палаці, було вивезено до Ермітажу у Санкт-Петербурзі та Одеського археологічного музею. Велику роль у збереженні культурної спадщини палацу відіграв директор Львівської галереї мистецтв – Борис Возницький, стараннями якого була врятована антична скульптура жінки з жертовною чашею, датована ІІ ст. до н. е. і портрет римлянки, а також інші експонати, серед яких – бронзова фігурка XV ст. – "Путто з дельфіном" авторства легендарного італійського скульптора і живописця епохи Ренесансу – Андре дель Вероккьо, який вважався учителем Леонардо да Вінчі.
Після завершення Другої світової війни у маєтку відкрили санаторій, який спеціалізувався на лікуванні захворювань органів травлення і функціонував до 2004 р. Всередині все суттєво перебудували, розділивши великі зали на маленькі номери, кабінети та санвузли. Поруч з палацом і досі стоїть напівзруйнована споруда клубу-їдальні 1970-80 років побудови. На сьогодні формально палац знаходиться у приватній власності, проте на практиці ніяк не використовується і інтенсивно руйнується. Доступ всередину вільний, жодної охорони немає. Парк на даний час більше нагадує ліс, проте у ньому можна знайти багато старих дерев, зокрема - велетенські сосни.
Станом на 2021 рік Палац Ржевуських-Лянцкоронських у Старому Роздолі Миколаївського району перебуває ще у відносно задовільному стані і вважається цінною пам'яткою архітектури XVІІІ – XІX ст. місцевого значення. Інтер'єри знищені на 95%, вціліли лише окремі елементи оздоблення. Споруда потребує термінового ремонту та реставрації, забезпечення охорони для захисту від вандалів.
Практика
Добратися сюди зі Львова дуже просто - численні маршрутки Стрийського напрямку, наприклад ті, котрі прямують на Новий Розділ або Жидачів, довезуть вас, у першому варіанті – до самого палацу, у другому – до кругової авторозв'язки на півдні селища. Садиба знаходиться на відстані біля 1 км від згаданої розв'язки у східній частині Роздолу, з лівого боку від автодороги на Новий Розділ. Орієнтир - велика брама-арка біля дороги. Самого палацу з дороги не видно, він знаходиться у глибині парку. Практична порада бажаючим оглянути палац - не робіть це поодинці, варто зібрати більшу групу людей. Будівля знаходиться у аварійному стані, а всередині та на території можливі небажані зустрічі.
Відвідання палацу добре поєднати з оглядом пам'яток Стільського городища Білих Хорватів (у випадку якщо ви подорожуєте власним авто чи велосипедом) та інших численних пам'яток містечка: костелу кармелітів, Успенської церкви, єврейського цвинтаря... (повний список дивіться на сторінці селища)
Andrij
