Благочинний заклад (палац) графа Станіслава Скарбека (с.Заклад, Львівська обл.): карта, фото, опис

Благочинний заклад (палац) Станіслава Скарбека у селі Заклад Миколаївського району Львівської області був збудований у англійському неоренесансному стилі першої половини XІX ст. Власне назва села і пішла від установи, навколо якої воно утворилося.

Доброчинний заклад польського графа Станіслава Скарбека для сиріт і убогих споруджений за мотивами його австрійської резиденції, у минулому він вирізнявся неймовірною красою та витонченістю. Справа в тому, що граф відзначався глибокою обізнаністю у питаннях архітектури, музики, поезії і театру, оскільки він багато подорожував по Європі, зокрема, відвідав Францію та Італію, гірські курорти Австрії. Під Віднем, у Нуссдорфі він збудував чудовий палац, саме за цим взірцем згодом у селі Заклад була зведена будівля благочинної установи. Станіслав Скарбек уславився і увійшов в історію також як засновник Скарбківського театру (нині Львівського Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької). Спочатку меценат мав намір організувати притулок для сиріт та убогих у м. Львові, однак наштовхнувся на протидію міської влади, тож здійснити свій задум йому вдалося в околиці Миколаєва між Дроговижем та Демнею.

У своєму архітектурному вирішенні Благочинний заклад – велетенський П-подібний у плані корпус, триповерховий у центральному об'ємі, має по чотири поверхи бічних об'ємів і по кутах – чотири п'ятиповерхові вежі. Навколо нього був розташований ландшафтний парк з озерами та альтанками, котеджі, оранжерея. Його урочисте відкриття відбулося у березні 1875 р. У цій установі займалися лікуванням убогих та вихованням сиріт у католицькому дусі, потрапити сюди можна було лише за строгими правилами. Сиротами вважалися діти до 10 років, які не мали батьків і якими не мали можливості опікуватися близькі родичі.

Великої уваги тут приділялося освіті. Хлопчиків навчали робітничих професій, а дівчатка отримували професії у сфері обслуговування, що стосувалися насамперед, ведення домашнього господарства, шиття і куховарства. Тут також надавалася можливість для сиріт навчатися музики. Відомо, що випускниками цього благочинного закладу були тогочасні актори і режисери. Викладачем у цьому інституті був Денис Січинський, який згодом став геніальним композитором. Освітня система передбачала наявність певних покарань за непослух без застосування фізичної сили, у якості покарання для неслухняних застосовувалося погіршене харчування, додаткові фізичні навантаження, усунення від гімнастики тощо. Тілесне покарання для хлопців дозволялося лише в окремих випадках з дозволу директора цієї установи.

На початку минулого століття цей палац вважався зразковим, своєрідною перлиною Галичини. Однак, притулок у цій будівлі проіснував лише до вересня 1939 р. У роки Другої світової війни його головний корпус сильно постраждав під час бомбардувань. При радянській владі тут проводилися численні реконструкції, оскільки будівлю переобладнали під тюрму НКВД. Нині у головному корпусі цієї споруди знаходиться психіатрична лікарня, а неподалік – виправно-трудова колонія для неповнолітніх. Територія навколо колишнього палацу є досить великою, проте – трохи занедбана і дещо моторошна, тож наодинці її бажано не відвідувати. У інтер'єрі нині нічого не збереглося від старовини, лише у вестибюлі – скульптура Богородиці. На сьогодні краще би було відновити палац та очисні споруди, почистити озеро і використовувати цей комплекс для відпочинку і туризму, як це робиться у країнах Європи. Тим паче, що він вигідно розташований при міжнародній трасі.

Неподалік у невеликому лісі, який лежить відразу при повороті з головної траси на Заклад, розташований старий польський цвинтар, домінантою якого є неоготична каплиця, у якій був похований сам граф Скарбек. (Спочатку графа поховали на Личаківському кладовищі у Львові, а після закінчення будівництва каплиці його прах перепоховали у Закладі, згідно із заповітом). Після приходу радянської влади каплиця і навколишні могили були по-варварськи розграбовані і поруйновані у пошуках коштовностей. На сьогодні це місце являє собою сумне і моторошне видовище.

Благочинний заклад Станіслава Скарбека нині є медичною установою, вважається одним з найбільших палаців на Львівщині і належить до пам'яток архітектури місцевого значення.

Andrij