Місто Жидачів: карта вулиць, фото, опис

Місто Жидачів – районний центр Львівської області, який розташований у мальовничій гористій місцевості, з трьох боків оточений рікою Стрий, з навколишніми лісами та озерами. Вперше про це поселення згадується у документах 1164 р., де воно зазначається як Зудеч, вважається одним з найдавніших міст Прикарпаття. Ще в ті часи у XІІ ст. місто було важливим торговельним центром, оскільки розташоване на перехресті сухопутних і річкових шляхів.

У його північних околицях знаходиться городище (замчище) на високому пагорбі зі стрімкими схилами, яке датується XІ – XІІІ ст. Відповідно до проведених археологічних розкопок давній Жидачів (Зудеч) складався із великого за площею комплексу пов'язаних між собою укріплених та неукріплених поселень. Жителі Зудеча перебували під захистом двох городищ, які були розташовані на відстані 800м. одне від одного, причому східне городище було масивнішим від західного. У часи розквіту Зудеча русло річки Стрий мало інші обриси, оскільки ріка протікала з північного боку від городища. Городище, а згодом і замок були вдало розташовані на значному підвищенні в оточенні рівнин у долині ріки, що свідчить про стратегічно вигідне положення укріплень з точки зору оборони і контролю довколишньої місцевості.

Наприкінці XІV ст. Жидачів потрапляє у володіння польсько-литовського короля Владислава Ягайла, що сприяло його економічному розвиткові. Саме тоді це місто вважалося одним з найбільших міст у Галичині, його мешканці займалися землеробством і торгували сіллю, а на території старого городища був зведений перший замок. Упродовж XV – XVІІІ ст. містом керували старости, а їхня резиденція зосереджувалася у замку. Місто увійшло у історію завдяки подіям 1676 р. У цей час польський король Ян ІІІ Собєський отаборився біля Жидачева, готуючись до війни з турецькою армією. Після місячних боїв, у жовтні 1676 р. Ян ІІІ Собєський підписав з турками мирну угоду, з приводу цього у місцевому костелі Успіння Пресвятої Богородиці (1577 р.) було відправлено урочистий молебень на честь перемоги.

На початку XІX ст. у Жидачеві розпочинає діяти школа єврейських рабинів під керівництвом відомого теолога Айхенштейна. У другій половині цього ж століття були зведені кам'яні приміщення повітового суду, повітової ради, а також завершується будівництво колії Стрий – Ходорів. Перед початком Другої світової війни у місті функціонували дрібні підприємства харчової промисловості, майстерні кравців та шевців, дизельна електростанція, розпочалося будівництво паперової фабрики, була поширена приватна торгівля. Особливо трагічними виявилися події Другої світової війни, під час якої у місті було знищено четверту частину його мешканців, у тому числі – все єврейське населення, а після її закінчення – виселено усіх поляків. Найбільшим підприємством вже повоєнного часу вважався целюлозно-паперовий комбінат, з діяльністю якого пов'язували розвиток Жидачева.

У місті знаходяться визначні пам'ятки архітектури, такі, як: костел Успіння Пресвятої Богородиці (1577 р.), збудований у стилі готики з елементами ренесансу, мурована хрестоподібна церква Воскресіння Господнього (1892 р. – 1901 р.), Жидачівське городище (XІ – XІІІ ст.) і Народний дім, споруджений на межі XІX ст. – XX ст.

Наприкінці 80-тих років XX ст. місцеві мешканці брали активну участь у національному відродженні свого краю. У жовтні 1992 р. у Жидачеві встановили пам'ятник Тарасові Шевченку, ще через кілька років відновили давню геральдику і затвердили прапор міста. На сьогодні тут проживає приблизно 12 тисяч осіб, добре функціонує банківська мережа і торговельні центри. Щороку День міста припадає на свято Різдва Пресвятої Богородиці – 21 вересня.

Нині місто Жидачів належить до визначних пам'яток давньої історії та культури України, а також є членом Асоціації міст України та спілки енергоощадних міст. Крім того, співпрацює з містами зарубіжжя, зокрема, укладено угоду про співпрацю з польським містом Челядзь і з латвійським Вієсіте. Завдяки добре розвинутій транспортній інфраструктурі (тут проходить залізнична колія та автодорога загальнодержавного значення Стрий - Тернопіль - Знам'янка - Кіровоград), а також – сприятливому географічному положенню Жидачів є привабливим для інвесторів, його вісімсотрічна історія і мальовничі краєвиди викликають захоплення у подорожуючих і туристів.

Багатий на пам'ятки історії та архітектури і Жидачівський район. Основні цікавинки - монастир св.Герарда з чудотворною іконою Кохавинської Богородиці та джерелом, старі панські садиби-палаци, прекрасний музей гетьмана Івана Виговського зосереджені у місті Ходорів, селищах Гніздичів та Журавно, селах Руда, Піддністряни та Лівчиці.

Andrij