С.м.т. Розділ: карта вулиць, фото, опис

Селище міського типу (колишнє містечко) Розділ Львівської області розташоване на південно-західному Опіллі, на берегах лівої притоки Дністра – ріки Колодниці. З північної сторони від Роздолу до районного центру тягнеться смуга горбистих лісів, у яких можна натрапити на печери. Відповідно до народних переказів, біля Роздолу на горі Кукуровій місцеве населення ховалося від нападів татар. Сама назва поселення походить від слова "межа", ще у офіційних документах 1468 р. згадується поле "Розділ", яке належало тогочасним королівським селам.

У 60-тих роках XVІ ст. доглядачем лісів було призначено шляхтича Мацея Чернієвського, який тут заснував місто Розділ. Після того, як його онука Анна вийшла заміж за львівського суддю С. Жевуського, у 1650 р. Розділ став власністю магнатів Жевуських. Здавна поселення славилося пивоварами і обробкою червоного вапняку, досить чисельним був ткацький цех, у цій місцевості виробляли лляне і конопляне полотна. У XVІІ – XVІІІ ст. ріка Дністер була судноплавною, тож Розділ перетворився на порт, з якого перевозили тонни вантажів зерна, полотна, шкіри, солі, різноманітних залізних виробів аж до придністровського міста Бендери, де йшов торг з греками, турками, татарами і молдаванами. Згодом на початку XІX ст. почали переправляти товари аж до Одеси. Як і у більшості галицьких містечок тут була численна єврейська громада, і донині побіч головної площі бачимо велику споруду колишньої синагоги, а нижче - цвинтар-кіркут значної площі, з частково збереженими надгробками. У той час у навколишніх лісах були прокладені стежки, дороги, побудовані місточки, у ставках виблискувала джерельна чиста вода. У 1745 р. польський король Август ІІІ Фрідріх надав цьому містечкові Магдебурзьке право і герб, на блакитному тлі якого була зображена срібна підкова із золотим кавалерським хрестом.

У 1863 р. зусиллями уряду було прокладено дорогу через Розділ з Миколаєва до Рогатина і Ходорова. У XІX ст. у містечку існував шевський і мулярський цехи, шевці і муляри жили досить заможно, переважно у центрі міста. Наприкінці XІX ст. місцеві мешканці пережили тяжке випробування: у 1880 р. більшу частину міста знищила велика пожежа.

У теперішній час у Роздолі знаходяться – швейна фабрика, цегельня і пивоварня, тут також розташовано чимало цікавих архітектурних пам'яток місцевого значення. Найзначніша пам'ятка архітектури – палац Жевуських-Лянцкоронських (1740 р.), який вражав своєю вишуканістю і був зведений у стилі французького ренесансу. На горі, вище від головної площі знаходиться оборонний монастир кармелітів (1763 р.) з костелом Матері Божої Скапулярної (колишній костел кармелітів). Нині у приміщеннях монастиря знаходиться дитячий будинок. На східній стороні головної площі - мурована хрестоподібна Успенська церква (1892 р.), яка належить до єпархії УГКЦ.

У західній частині містечка (це вже сусідній пагорб поруч із тим, на якому лежить центр) розміщений діючий цвинтар з численними могилами українців та поляків. Навпроти входу - стара цвинтарна каплиця (орієнтовно початок 20 ст.).

Збереглися дві будівлі шкіл кінця 19 - початку 20 ст., на жаль зараз покинуті і потроху руйнуються. А дорогою до палацу натрапите на цікаві пам'ятки промислової архітектури - стару броварню (неподалік - нещодавно відновлена фігура св. Яна Непомуцького) та водяний млин.

Нині селище Розділ Миколаївського району є малочисельним за кількістю населення, нараховує всього понад дві з половиною тисячі осіб і приваблює подорожуючих своїми пам'ятками архітектури XVІІІ – XІX ст., а також – мальовничими хвилястими краєвидами.

Andrij