Замок Контських у селі Кривче Борщівського району Тернопільської області був зведений у 1639 р. родиною польських шляхтичів Контських з оборонною метою і розташований на високій горі понад річкою Циганкою, яка є лівою притокою р. Нічлави і належить до басейну Дністра.
Село Кривче знаходиться на заході Борщівського району, на старовинному шляху з Борщова до містечка Мельниці і далі до міста Кам'янця-Подільського. Село може похвалитися багатьма пам'ятками - але головні цікавинки - це безперечно гіпсові печери. Найбільшими є печера Славка і, звичайно, знаменита Кришталева печера. Цей підземний лабіринт пристосований до масового відвідування туристами і має електрифікований маршрут довжиною 3 км.
Замок Контських був прямокутним у плані, з чотирма шестикутними вежами і в'їзною прямокутною вежею на східній оборонній стіні. До західного оборонного муру прилягав палацовий комплекс.
У 1648 р. під час визвольної війни українського народу проти польської шляхти під проводом гетьмана Богдана Хмельницького фортецю захопило козацьке військо, вигнавши звідти польський гарнізон. У 1672 р. укріплення зруйнувало військо турецького султана під час походу на Поділля. Згідно з народними переказами, турецький паша наказав заховати свої золоті скарби у замку Контських. Упродовж 1684 – 1699 р. фортеця була одним з форпостів Речі Посполитої у боротьбі з Туреччиною для звільнення м. Кам'янця-Подільського. Наступного разу турецьке військо захопило і зруйнувало замок у 1687 р. З того часу він перебував у руїнах до початку XVІІІ ст. Згодом його відбудували і він продовжував виконувати роль фортифікаційної споруди до останньої чверті XVІІІ ст.
Пізніше, у 1772 р. після першого поділу Польщі тогочасне містечко переходить під владу Австрії і фортеця поступово втрачає своє оборонне значення. По суті замок перетворився на житлову резиденцію, оскільки до середини XІX ст. тут знаходився родинний маєток поміщиків Голейовських (неподалік у с.Висічка розташований костел-усипальниця їхнього роду та руїни ще одного замку). Пізніше новий господар будівлі Лазар Зейдман вирішив розібрати замкові споруди на будівельні матеріали, проте йому не вдалося остаточно втілити свій план у життя, оскільки завадила влада Австрії, яка заборонила подальше руйнування споруди. Після Зейдмана господарями цієї споруди стали євреї Соломон Шуцман і Лазар Мельцер.
У 20-тих роках XX ст. у замку намагалися провести реставраційно-відновлювальні роботи. До початку Другої світової війни у одній із веж функціонувала турбаза-готель Подільського туристично-краєзнавчого товариства. Після закінчення Другої світової війни фортечні стіни та виїзну вежу було розібрано і нині на місці південного рову проходить автомобільне шосе. Зберігся також замковий костел з 1650 року, він знаходиться дещо нижче від башт у західному напрямку.
На початку 90-тих років XX ст. замкові башти розчистили від сміття і землі, відбудували між ними муровану стіну завтовшки 1,3м. і заввишки 4м., а північно-західну вежу вкрили ґонтовим покриттям. Під час розкопок київські археологи виявили на його території козацькі люльки, польські та литовські монети XVІІ ст.
На сьогодні фортеця збереглася лише фрагментарно, східна та західна вежі – на всю первинну висоту, а оборонний мур – лише частково, до рівня другого ярусу. Непогано збереглася західна вежа, хоч напівциркульне склепіння є втраченим. Внутрішній простір колишнього замкового подвір'я заріс хвойними деревами. Під ґрунтом на замковому подвір'ї можна натрапити на підземні ходи. Нижче за схилом від укріплення знаходиться гіпсова печера Замкова, довжиною у 36м.
Замок Контських у Кривчому зараз входить до складу національного заповідника "Замки Тернопілля" і належить до пам'яток архітектури національного значення. Перебуваючи у Кривчому, не оминіть увагою також дерев'яний храм Вознесіння Господнього та муровану церкву Покрови Богородиці.
Andrij
