Замок у селі Висічка Тернопільської області – пам'ятка архітектури XVII століття. Загалом, Борщівський район дуже багатий на пам'ятки. Поблизу Висічки лежать і районний центр Борщів з великим краєзнавчим музеєм, і надзвичайно цікаві стародавні Більче-Золоте і Кривче (тут теж є замок).
Історія не зберегла для нас імен будівничих, перших власників і навіть дати побудови фортеці у Висічці. Частина вчених схиляються до думки, що замок збудований все-таки у XVII столітті як і більшість замків цього краю для захисту від нападів татар і турків. Твердиня збудована на високому пагорбі і з трьох сторін має природний захист: стрімке урвище. З півдня і заходу гору омиває річка Драпака, притока річки Нічлави, що становить додаткову перепону. Замок був практично неприступним із західної, східної і південної сторони. Найбільш уразливою в плані захисту була північна сторона фортеці, тому для її додаткової оборони вирито глибокий рів і насипано земляний вал.
Замок був квадратним у плані, укріплений чотирма шестигранними вежами по кутах. Матеріалом для побудови фортеці служив місцевий пісковик. В північній стіні знаходилися в'їзні ворота в надбрамній вежі. Мури замку прорізували бійниці. До південної стіни був прибудований палац.
Перша документальна згадка про замок у Висічці датується 1672 роком. Фортеця згадується як одна із тих, яку захопили турки. У 1675 році у замку перебував польський король Ян ІІІ Собєський в ході польсько-турецької війни. Історія не зберегла імен власників цих земель за часів Речі Посполитої.
Після входження Поділля до складу Австро-Угорської імперії у 1772 році є відомості про приналежність замку у Висічці Андрію Шимановському, згодом Костянтину Шимановському. У 1800 році замок стає власністю посла галицького сейму Тадеуша Чарковського гербу Абданк. У 1820 році власниця замку Марія Голейовська-Чарковська перебудовує його у палац. На місці житлового приміщення замку у південній стіні з'явився пишний неоготичний палац, прибудований до південно-західної вежі. В самій південно-західній вежі з'явилися два додаткові яруси з цегли, які були стилізовані під готику. В інтер'єрі палац прикрашала велика кількість портретів і картин. Власники колекціонували порцеляновий посуд, мисливську зброю, старовинні меблі. Вони зібрали велику кількість книг XVIII-XIX століть французькою, німецькою, польською мовами.
У 1900 році у Висіцький замок вдарила блискавка, внаслідок чого виникла велика пожежа. Власник Кирило Чарковський-Голейовський наказав розібрати в'їзну браму і частину мурів, засипати рів. Сам палац зазнав реконструкції, оскільки потребував ремонту після пожежі. Під час Першої світової війни замок не зазнав пошкоджень. З приходом радянської влади у 1939 році власники ще жили у своєму маєтку. Солдати пограбували палац, Кирила Чарковського заарештували, а його синам вдалося втекти. Після Другої світової війни палац розібрали, залишили лише фундамент (його важко було розібрати) і дві вежі. Прекрасний парк на схилі замкової гори було винищено.
У 1991 році місцева сільська рада прийняла рішення про знищення північно-західної вежі замку, оскільки вона перебувала в аварійному стані. Каміння дозволили забрати селянам для будівництва господарських приміщень. Вежу руйнували трактором, однак не змогли її повністю знести, залишився нижній ярус. (Доречі, перебуваючи у Висічці не забудьте також оглянути дерев'яну церкву св.Миколая (на жаль, значно змінену перебудовами) та костел св.Кирила (родову усипальницю Чарковських-Голейовських). Вони лежать безпосередньо біля території замку.)
До наших днів збереглась південно-східна шестигранна двоярусна вежа висотою 10 метрів, шириною 5,3 метри, товщиною стіни 1,6 метра. В першому ярусі можна помітити бійниці, тоді як на другому ярусі на місці бійниць були прорубані вікна. Крім вежі на можна побачити фундаменти будівлі (на протилежному краю плато), фрагменти мурів, залишки південно-західної вежі.
Борщівський район - місце розташування найдовших в Україні та найвідоміших (поряд із Кримськими) печер. Це такі підземні порожнини, як печера Оптимістична (поблизу с.Королівка, загальна довжина розвіданих ходів - майже 250км), печера Озерна (130км, поблизу с.Стрілківці, два кілометри від Висічки), а також дещо коротші печера Кришталева (у с.Кривче, 23км) та печера Вертеба (за 1 км від Більче-Золотого, загальна довжина відомих ходів - біля 9км). Останні дві печери мають екскурсійні маршрути, електричне освітлення і пристосовані для масового відвідування без спеціального спорядження.
Nadiya
