Село Висічка: карта вулиць, фото, опис

Село Висічка Тернопільської області розкинулося над річкою Нічлава і знаходиться на відстані 4км від районного центру – м. Борщова. У цій околиці знаходяться надзвичайно мальовничі місця: річка Нічлава з каньйоноподібною долиною, озера, вкриті лісами та степовою рослинністю пагорби. Досить незвичною є назва села, історики плутаються у здогадах, однак, скоріш за все, найменування походить від слова "січа", тобто, битва, яка у минулому, можливо, тут відбувалася. Хоча достеменних даних про неї так і не збереглося.

За свідченнями дослідників, історія села пов'язана з історією замку, який тут знаходився у минулому. Хоча час побудови, ім'я його засновника та наступних власників залишаються невідомими. Проте, польський історик та краєзнавець Олександр Чоловський висловлював гіпотезу, що ця фортеця тут існувала ще на початку XVІІ ст. Лише відомо те, що у 1672 р. цей замок, як і усе Поділля, захопили турки, а у 1675 р. тут із залогою перебував тогочасний король Речі Посполитої – Ян Собєський зі своїм військом під час польсько-турецької війни.

Проте, з роками фортифікаційна споруда поступово занепадала, аж поки у 1820 р. тогочасна власниця села – Марія Голейовська-Чарковська перебудувала зруйнований будинок на території фортеці на чудовий двоповерховий палац, який був виконаний у неоготичному стилі. Відомо, що у ті часи палац було прибудовано до південно-західної вежі фортеці.

До сьогодні і цей палац не зберігся, а вже наприкінці XІX ст. тодішній власник цих маєтків поміщик К. Чарковський наказав розібрати в'їзну браму, замкові стіни та засипати рови. До нашого часу більш-менш цілісно збереглася лише південно-східна шестигранна вежа цієї фортеці. За дослідженнями археологів, на пагорбі ще у часи існування Київської Русі знаходилося давньоруське городище.

У селі збереглися і інші пам'ятки архітектури, історії та містобудування: мурований костел св. Кирила, споруджений у стилі ампір (1870 р.), дерев'яна церква св. Миколая (1763 р.), збудована у стилі подільської школи народної архітектури, велика мурована стайня початку XX століття, а також – хрест пам'яті загиблих від тифу 1919 р.

У наш час у Висічці знаходиться кілька санаторіїв, один із яких має назву за твором відомої української письменниці Лесі Українки – "Лісова пісня" і розташований неподалік від озера.

Andrij