Янівський замок (фраґменти, с.Долина (Янів), Тернопільська обл.): карта, фото, опис

Янівський замок в селі Долина (до 1960 року – Янів) на території Теребовлянської громади Тернопільської області – пам'ятка оборонної архітектури XVII століття. Знаходиться на стрімкому пагорбі у меандрі річки Серет, котрий охоплює все містечко. Замок збудував краківський каштелян, а згодом подільський воєвода Ян Гольський, а поруч нього, на місці колишньої переправи через річку Серет, звів міст, за проїзд яким брав від 1604 року мито. Основним призначенням твердині була оборона новозаснованого однойменного містечка та навколишніх земель від нападів турків та татар.

Фортеця була мурована з пісковику, прямокутна в плані з товщиною стін біля 3м і чотирма наріжними вежами. Споруда розмірами біля 110х40м займала солідну площу – 0.4га. З північної сторони замок мав природній захист – крутий обрив над річкою. З півдня схил пагорба дещо пологіший, проте також непогано придатний для оборони. Найбільш вразливу західну сторону оборони прикривала потужна вежа-бастея із двома куртинами мурів, що приєднувались до неї, утворюючи прямий кут.

Потрапити до замку можна було зі східної сторони крізь аркові ворота з надбрамною вежею. На території замку дружина воєводи – Софія Гольська – звела каплицю, відому нині під назвою костел Святої Трійці. Згідно переказів від Янівського замку веде підземний хід довжиною 12 км до Теребовлянського замку, а інший хід проходить під руслом річки. А от доконаним фактом є те, що замок таки мав солідні підземелля, входи до них прослідковуються у основі мурів. Навколо мурованих укріплень були і земляні вали, на фраґменти яких можна натрапити і сьогодні, уважно шукаючи по кущах :)

Після Гольських власниками замку були Замєховські, Богуші, Скарбки. Твердиня пережила цілий ряд нападів і війн – татарських, турецьких, козацьких. У 1675 році фортецю захопили і зруйнували турки. Десять років по тому замок зайняли козаки під проводом Сулименка. У кінці XVIII століття родина Богушів пристосувала замок під завод селітри, який однак проіснував недовго. У XIX столітті руїни замок почали розбирати на будівельні матеріали. Інтенсивне розбирання укріплень тривало і в 20 столітті. Фото початку століття показує, що солідні кам'яні мури з бійницями з обох підходили до дзвіниці костелу (споруджена у 1825 році). Зараз дзвіниця на тому ж місці, а от мури ... зникли.

На сьогоднішній день найбільш збереженою частиною замку в Долині є могутня західна вежа-бастея до рівня першого ярусу з 6 великими прямокутними, широко розтесаними вікнами-бійницями. Біля бастеї є кілька будівель значно пізніших часів. Підземелля вежі засипане землею, однак частина його, схоже, використовується кимось як пивниця, адже сюди є обладнаний вхід. До вежі примикає значний фрагмент південної оборонної стіни, товщина і висота стін котрого приблизно така ж, як і у бастеї. Ця стіна, доступна для огляду з обох сторін, тягнеться до входу у костел, і у цьому місті має арковий прохід. З головної дороги просто до бастеї веде полога дорога-узвіз, і в цій же точці починаються довгі сходи до храму.

Збереглись також частково фундаменти північної стіни. Від в'їздової вежі на східному кінці території залишилась лише брама, яка тепер слугує входом на церковне подвір'я, крізь неї можна пройти до церкви св.Михаїла. Ділянки стін навколо брами - східний, північно- та південно-східний – розібрані. А от у 1920-х роках, як згадує Томаш Кузнек у своєму "Путівнику по Тернопільському воєводстві", ще добре прослідковувались мури другої вежі, прямокутної у плані.

Загалом можна сказати, що Янівський замок слабо збережений, однак можливість провести тут розкопки дає надію на майбутнє відкриття. Можливо, таким чином вдасться поповнити і історичну інформацію. Як самі бачите, вона тут, як і у випадку Скали-Подільскої, доволі скупа. Це один із чотирьох замків Теребовлянщини, котрі дійшли до наших днів (поряд із вищезгаданим Теребовлянським, старовинні фортеці можна оглянути також також у Микулинцях та Буданові), однак твердиня у Долині збереглася найгірше серед усіх згаданих.

Nadiya