Нинішній Теребовлянський замок – пам'ятка оборонної архітектури XVII століття. Розташований на Замковій горі на місці давньоруського городища на правому березі річки Гнізна. Теребовлянський район надзвичайно багатий на прекрасні пам'ятки старовини - їх тут сотні. Чого варте лише старовинне містечко Струсів (Василіянська церква св.Миколая, синагога, костел, палац Лянцкоронських із парком ...). А одна з найбільших українських святинь - Зарваниця - теж розташована неподалік.
Перше укріплення княжої Теребовлі, зведене у IX-X ст., про яке збереглися писемні згадки, було дерев'яним, оточене частоколом. З північного боку замок і в'їзд до нього захищали глибокий рів і 2 оборонні вали. Фортеця мала 3 дерев'яні вежі: західну, східну і надбрамну. До замку можна було потрапити лише через підйомний міст. У фортеці знаходилися дерев'яні княжі палати, господарські приміщення і кам'яна церква у візантійському стилі. Згідно переказів, в ній був похований князь Василько Ростиславович, правнук великого князя Ярослава Мудрого, за часів якого Теребовля зазнала своєї найбільшої могутності. У 1241 році давньоруський замок зруйнували монголо-татарські війська хана Батия.
У 1346 році польський король Казимир ІІІ Великий звів новий кам'яний замок з товщиною стін до 2 м. На території фортеці збудували житлові і господарські приміщення, викопали колодязь глибиною 45 м. З залишків церкви спорудили в'їздну вежу. В ті часи Теребовля була прикордонним містом і зазнавала частих набігів татар, внаслідок чого замок став згодом непридатним для оборони.
У 1534 році за наказом коронного гетьмана Яна Тарнавського краківський каштелян Анджей Тенчинський відбудовує замок за власний кошт. Він відремонтував мури, побудував дерев'яний палац і господарські приміщення. Після відбудови фортифікаціями займався його брат Станіслав Тенчинський, теребовлянський староста.
У 1575 році замок зазнав значних руйнувань під час татарського нападу.
У кінці XVI століття замок відремонтував теребовлянський староста Якуб Претвич.
У 1594 році фортецю захопив Северин Наливайко, але не пошкодив її, бо городяни здали йому місто без бою. Внаслідок частих набігів татар, замок знову занепав.
У 1631 році теребовлянський староста Олександр Балабан збудував новий замок з місцевого пісковика, значно збільшивши його площу. Фортеця височіє на високому плато неподалік від обриву над річкою Гнізна. Розташування та захоплююча панорама старого міста з вершини гори (костел кармелітів, ратуша, церква св.Миколая) робить його схожим до замку у Кременці. Замок має форму неправильного трикутника з 3 наріжними вежами. Найбільша довжина стін – 107 м, ширина – 38 м, висота – 18 м, товщина – 4-5 м. Зовні стіни були триярусні, а всередині – двоярусні. В стінах знаходилися бійниці і до них прибудували дерев'яні криті галереї. Східна вежа була чотирикутною з товщиною стін 4 м, розділена на 3 яруси. Західна вежа теж була триярусна, але в плані шестикутна з товщиною зовнішніх стін – 5 м, внутрішніх – 1 м. Південна вежа – двоярусна, еліпсовидної форми, з товщиною стін 4,5 м. В середині замку знаходився кам'яний двоповерховий палац, господарські будівлі, 7 підвалів для припасів.
До замку у Теребовлі можна було потрапити через в'їзд зі східного боку на висоті 3 м над землею на рівні другого ярусу стіни. В'їзд був виконаний з тесаного білого каменю у вигляді ренесансної арки. Трохи нижче знаходився вхід для піших. До замку вів дерев'яний звідний міст, який у випадку небезпеки легко можна було розібрати. На будівництво замку Олександр Балабан витратив 9000 злотих.
У 1648 році городяни без бою здали замок військам Богдана Хмельницького, оскільки вся шляхта втекла з міста.
У 1672 році місто і замок захопили війська на чолі з султаном Мехмедом IV.
У 1673 році замок витримав облогу турецького війська. Існує легенда, пов'язана з обороною Теребовлі. Після 2-тижневої обологи турки вирішили підірвати фортецю разом з людьми. Теребовлянці гаряче молилися перед чудотворною іконою Матері Божої Теребовлянської, яку з собою принесли ченці з приміського Підгорянського василіанського монастиря. І сталося чудо: міни вибухали, не завдаючи шкоди мурам замку. Самі турки бачили Діву Марію в білих шатах, яка ходила по мурах та відвертала кулі.
У 1675 році замок витримав облогу турецько-татарського війська на чолі з Ібрагімом Шишманом. Після 9-денної облоги комендант міста Ян Самуель Хшановський був готовий до здачі фортеці. Однак його дружина Софія Хшановська пообіцяла, що одним кинджалом проколе його серце, а іншим - своє, якщо замок буде здано без бою. Завдяки мужності хороброї жінки теребовлянці зуміли вистояти облогу до приходу військ Яна ІІІ Собеського.
У 1687 році татари захопили замок і спалили його, після чого він вже ніколи не відновлювався. У 1699 році потреба у фортеці зникла, оскільки закінчилася польсько-турецька війна і Поділля було приєднано до Польщі. У 1772 році австрійська влада розібрала внутрішні будови замку і облаштувала в ньому казарми, а у 1880 році дозволила їх розібрати на будматеріали.
У 1900 році навколо замку закладено парк. В кінці 20-х років ХХ століття польська влада провела ремонтні роботи в замку з ініціативи комісара міста Сильвестра Комісевича і бургомістра Казимира Міссоні. Також був встановлений пам'ятник Софії Хшановській. У головній вежі тоді відкрили корчму, а у 1930 році на території замку влаштували театр просто неба учні Теребовлянської гімназії. З приходом радянської влади замок стояв пусткою.
На сьогоднішній день Теребовлянський замок входить до складу заповідника "Замки Тернопілля". Станом на 2013 рік тривали реставраційні роботи. На північ від Теребовлі розташоване цікаве та мальовниче містечко Микулинці, де можна оглянути палац Реїв із парком, унікальний костел Пресвятої Трійці та могутній Микулинецький замок.
Nadiya
У 1631 році теребовлянський староста Олександр Балабан збудував новий замок з місцевого пісковика, значно збільшивши його площу. Фортеця височіє на високому плато неподалік від обриву над річкою Гнізна. Розташування та захоплююча панорама старого міста з вершини гори (костел кармелітів, ратуша, церква св.Миколая) робить його схожим до замку у Кременці. Замок має форму неправильного трикутника з 3 наріжними вежами. Найбільша довжина стін – 107 м, ширина – 38 м, висота – 18 м, товщина – 4-5 м. Зовні стіни були триярусні, а всередині – двоярусні. В стінах знаходилися бійниці і до них прибудували дерев'яні криті галереї. Східна вежа була чотирикутною з товщиною стін 4 м, розділена на 3 яруси. Західна вежа теж була триярусна, але в плані шестикутна з товщиною зовнішніх стін – 5 м, внутрішніх – 1 м. Південна вежа – двоярусна, еліпсовидної форми, з товщиною стін 4,5 м. В середині замку знаходився кам'яний двоповерховий палац, господарські будівлі, 7 підвалів для припасів.
