Місто Тульчин: карта вулиць, фото, опис
Де | Тульчинський район, Вінницька область |
Висота н.р. моря | 218.0 м |
Населення \ |
16 136 \ |
Статус | районний центр |
Перща згадка | 1607 р. |
Індекс \ |
23600-23606 \ |
Відвідали | 1 користувач |
Місто Тульчин – адміністративний центр Тульчинського району Вінницької області, розташоване у південній частині Подільського плато, у межиріччі річок Тульчинка й Сільниця (притока Південного Бугу). Відстань від Тульчина до Києва залізницею становить 370км., а до Вінниці – 82км. Населення міста – 15,7 тис. чол. Рельєф міста утворює хвиляста рівнина з балками, долинами та ярами, у географічному відношенні належить до лісостепової зони.
Перша згадка про місто датується 10 травня 1607 р. в актах любельського трибуналу (суду) про втікачів з містечка Косів до Нестервару (теперішній Тульчин). У 1609 р. новий власник Нестервару, генерал подільських земель Валентій Калиновський перейменував цей населений пункт на Тульчин. Під час національно-визвольної боротьби українського народу проти Речі Посполитої у 1648 р. в укріпленому замку, який був збудований того ж року, переховувалася польська шляхта.
У 1654 р. Тульчин, як і вся Правобережна Україна, увійшов до складу Польщі, проте повстанці не складали зброї. Вже у XVІІІ ст. відбулося повстання гайдамаків – Коліївщина, в часи цього повстання польська шляхта звернулася за допомогою до Росії, яка відгукнулася і надіслала свої війська. Тобто, Тульчин стає штабом російських військ, саме у цьому місті ініціатори повстання Іван Гонта та Максим Залізняк були засуджені до страти і перед цим запроторені до в'язниці.
У 1775 р. місто стає власністю польського магната Станіслава Потоцького, будівничого легендарного парку "Софіївка", який славився своїми владними амбіціями і претендував на польський трон. Власне тому він вирішив збудувати своєрідний майже королівський палац у провінції, який прозвали "Тульчинським двором" та "подільським Версалем". У 1787 р. Станіслава Потоцького відвідав польський король Станіслав Август Понятовський, в честь приїзду високого гостя магнат багатьом кріпакам подарував волю. Велетенський комплекс садиби та палацу Потоцьких і нині є головною туристичною атракцією Тульчина.
З 1793 р. Тульчин входить до складу Російської імперії. У 1796 р. після Третього поділу Польщі російський фельдмаршал О. Суворов обирає Тульчин своєю штаб-квартирою, пізніше у своїх спогадах він напише, що це був найкращий час у його житті, оскільки саме в цьому місті він написав знаменитий трактат "Наука перемагати".
У другій половині XІX ст. у місті відкрили духовне училище, почав працювати паровий млин, шкіряний завод, завод штучних мінеральних вод, медоварний завод і макаронна фабрика. У дореволюційному Тульчині нараховувалося 5 церков, костел, дві синагоги, 13 винних лавок, а також – понад 20 шинків, у цей час за своєю суттю Тульчин був містом ремісників та торговців.
Визначною подією у культурному житті міста вважається діяльність композитора Миколи Леонтовича, тут він створив близько 200 хорових творів, а у 1914 р. написав музику до знаменитого "Щедрика", який став символом хорової музики, у 1920 р. у місті організував народний хор, проте у 1921 р. його життя трагічно обірвалося, він загинув від кулі чекіста.
Місто сильно постраждало в часи німецької окупації, багато людей було розстріляно у Тираспольській тюрмі, після відступу фашистів у парку Слави встановлено монумент, який увічнює пам'ять загиблих героїв. Після закінчення Другої світової війни місто почало поступово повертатися до життя: відновили пошкоджені і зруйновані будівлі, знову почали відкриватися промислові підприємства, школи та лікарні, магазини, нові корпуси лікарні, нові житлові будинки, культурно-побутові заклади тощо. У 80-ті та 90- ті роки XX ст. місту вдалося зберегти свої досягнення, у теперішній час тут активно розвивається малий і середній бізнес.
На сьогоднішній день економіка міста репрезентована загалом харчовою галуззю, тут працює взуттєва фабрика, два автотранспортних підприємства, а також кілька будівельних підприємств та організацій. До галузі освіти та культури належать чотири загальноосвітні школи, дитяча музична школа, дві спортивні школи, кілька вищих навчальних закладів (технікум ветеринарної медицини, вище професійно-технічне училище та училище культури), п'ять дошкільних навчальних закладів. Серед восьми бібліотек найбільша – Тульчинська центральна районна бібліотека, у місті діє будинок культури та кінотеатр. Пам'ятки архітектури представлені сакральними спорудами: Успенська церква з дзвіницею (1789р.), римо-католицький костел (XІX ст.), Христо-Різдвяний кафедральний собор (колись домініканський костел XVІІІ ст.). Серед архітектурних пам'яток особливо виділяється палац Потоцьких (XVІІІ ст.), Будинок декабристів (XVІІІ ст., тепер в цій будівлі знаходиться краєзнавчий музей), а також – ряд житлових будинків (XVІІІ – XІX ст.).
У місті знаходиться Тульчинський краєзнавчий музей, музей-садиба Миколи Леонтовича, а також – музей декабристів, у Тульчині височіють пам'ятники Тарасові Шевченку і Миколі Леонтовичу. З містом пов'язані імена багатьох відомих людей, серед яких: засновник міста Адам Калиновський, польський магнат Станіслав Потоцький, один з керівників козацько-селянського повстання Максим Кривоніс, український художник Іван Сошенко, видатний український письменник Іван Котляревський, видатний польський поет Юліуш Словацький, а також придворний поет польського короля Станіслава Августа Понятовського Станіслав Трембецький.
У Тульчині дуже популярними є китайські, японські та італійські ресторани. Крім того, зустрічаються ресторани, що пропонують російську, східну та азійську кухню, паби в англійському та ірландському стилі. Тульчин славиться своїми кав'ярнями, в яких досить невисокі ціни і безкоштовний Wi-Fi, що приваблює сюди молодь і багатьох туристів. Серед готелів досить популярними вважаються "Титан" і "Подолянка", а серед ресторанів – "Добряна" та "Оздоровчо-відпочивальний комплекс".
На сьогоднішній день Тульчин представляє собою цілком сучасне, хоча і невелике місто, яке має розвинену туристично-відпочинкову інфраструктуру.
Садиба Потоцьких
м.Тульчин, Вінницька обл.
Пам'ятка арх. нац. значенняПам'ятки: 4
Статті: 1 Фото: 5
Садиба Потоцьких у м. Тульчин Вінницької області була споруджена за проектом французького архітектора і механіка Жозефа Лакруа, голландського дизайнера Меркса та англійського автора парково-садового мистецтва Міллера. За...
Тульчинський краєзнавчий музей
(Будинок декабристів)
м.Тульчин, Вінницька обл.
Пам'ятка арх. нац. значенняФілії: 1
Статті: 1 Фото: 9
Тульчинський краєзнавчий музей у м. Тульчин Вінницької області – є одним з найдавніших музеїв, який було створено у 1927 р. У роки Другої світової війни музейну колекцію знищили. Нову експозицію відкрили аж у 1953 р., музей...
Домініканський костел
(Кафедральний собор Різдва Христового)
м.Тульчин, Вінницька обл.
Пам'ятка арх. нац. значенняПам'ятки: 1
Костел Матері Божої Святого Розарію
(Костел св.Станіслава)
м.Тульчин, Вінницька обл.
Пам'ятка архітектури
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
|
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
|
олег (гість) 25 лютого 2021, 11:34 |
В Тульчине жил архитектор Гонтар Владимир Иванович(1909-1984). |
відповісти |