Місто Городище: карта вулиць, опис

Історія

Місто Городище, що розкинулось на берегах річки Вільшанки, — центр однойменного району Черкаської області. Ймовірно, що саме словам "град", "город" (укріплене ровами та валами поселення) місто завдячує своєю назвою. Люди тут селилися давно, на що вказують виявлені при археологічних розкопках сліди кам'яного віку. Днем "народження" міста вважають 1049 р., коли (як записано у "Повісті временних літ") князь Ярослав будував укріплення для захисту південно-східних рубежів Київської Русі.

До XVI ст. відноситься перша писемна згадка про Городище, яке тоді було власністю шляхтичів Конецпольських. Місцеве населення та місто потерпало від частих та нищівних нападів татарських орд: 1527 р. татари спалили Городище. Мешканці розводили бджіл, велику рогату худобу, а також виробляли фарбу для фарбування шкіри. Активну участь у національно-визвольній боротьбі українського народу під проводом Б. Хмельницького та у русі гайдамаків приймало населення Городища. З 1667 р. (Андрусівське перемир'я) місто відійшло під владу Польщі, та протягом II пол. XVII ст. – поч. XVIII ст. часто змінювалися володарі цих земель. З 1711 р. до 1817 р. господарювали на цій території магнати Любомирські, а потім – і князь Потьомкін, і Енгельгардти, і князь Михайло Воронцов, і графиня Катерина Балашова...

За другим поділом Польщі Городище відійшло до Росії. З 1822 р. у поміщицькому маєтку запрацювала перша ланкастерська школа, де готували дітей для праці в панській економії. Цукроварню (згодом стала найбільшою у всій Росії) у місті було засновано братами Яхненками та Ф. Симиренком у 1848 р. Не відставала і освітянська сфера: при цукроварні було відкрито міністерське училище 1856 р., парафіяльну школу було засновано 1861 р., одно- та двокласні училища... Розширювалась і промисловість: запрацювали механічний, цукровий, цегельний та пивомедоварний заводи. Підведення сюди залізничної колії (кін. XIX ст.) значно прискорило економічний розвиток міста. Не оминули місто і жахливі події першої світової війни. Владу у місті захоплюють то одні, то інші сили. Три роки (1941 р. – 1944 р.) під час другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими військами. У повоєнні роки відбудовувалось місто, стали до ладу промисловість та економіка Городища. Нині Городище входить до списку історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Городище туристичне – Михайлівська церква (1844 р., базиліка з трансептом та дзвіницею, можна побачити розписи XIX ст. - "Страшний суд"), краєзнавчий музей та літературно-меморіальний музей С. Гулака-Артемовського та Івана Ле, гранітний обеліск (1971 р.) та меморіальна дошка на честь С. Гулака-Артемовського.

Туристам є у місті де заночувати та смачно попоїсти (готель "Україна"...). Ну, а наступного дня можна вирушити у нову захоплюючу мандрівку!

Natalka