Місто Волочиськ: карта вулиць, опис

Історія

Місто Волочиськ, що гордо стоїть на мальовничому березі Збруча, — центр Волочиського району Хмельницької області. Перша згадка про Волочиськ відноситься до 1463 р. та занотована у Подільському акті князів Збаразьких. Спершу поселення носило назву Волочище (від слова "волочити", тобто перетягувати волок).

Колись на сучасній території міста жили слов'янські племена волинян. Протягом IX ст. — X ст. місцевість була у складі Київської Русі, згодом — Галицько-Волинського князівства. Монголо-татари завоювали та знищили місто у 1241 р. З поч. XIV ст. Волочиськ був під владою Великого Литовського князівства. Економіка міста значно посилюється в результаті налагодження торгівлі з іншими українськими містами. Князь Владислав Збаразький у 1557 р. виборов право на перетворення Волочиська у містечко. Вже на 1583 р. Волочиськ де-юре називається містечком, жителі якого були активо задіяні у торгівлі та різного роду ремеслах. 1631 р. Волочиськ став володіннями Вишневецьких.

Не оминули містечко і події національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Згідно Зборівського договору Волочиськ і надалі залишився під владою Польщі. З 1695 р. Волочиськ стає володіннями Юзефа Потоцького (на той час воєвода Київський), котрий 1772 р. продав місто Фрідріху Мошинському (коронний маршал). Саме граф Мошинський наприкінці XVIII ст. — на початку XIX ст. збудував тут банк, кам'яний палац аж на п'ять поверхів, школу та ще один палац за містом (тепер поселення Фрідрихівка). У 1801 р. у місті було відкрито однокласну школу. Ряд промислових підприємств виникає у Волочиську в II пол. XIX ст.: станом на 1870 р. працювали пивоварний, свічковий та цукровий заводи. Залізницю (що з'єднала Київ зі Львовом) через Волочиськ було проведено у 1870 р.

Протягом 1917 р. — 1920 р. Волочиськ був під владою то Центральної Ради, то більшовиків, то Директорії, то Пілсудського, то отамана Тютюнника, то Петлюри. У 1923 р. Волочиськ став центром району та до 1932 р. належав до Проскурівського округу, згодом входив до складу Вінницької області (до 1937 р.), а пізніше — до Кам'янець-Подільської області (до 1954 р.). Не оминули місто і руйнівні події другої світової війни: протягом трьох років (1941 р. — 1944 р.) Волочиськ переживав жахливу окупацію німецько-фашистських військ (винищення, мордація, розстріл, вивезення на примусові роботи до Німеччини). У повоєнні роки розпочалася відбудова промислової, освітянської та соціально-культурної сфер міста. З 1954 р. Волочиськ увійшов до складу Хмельницької області, а у 1970 р. - його офіційно визнано містом. Нині місто Волочиськ є одним із історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Мальовниче містечко Волочиськ буде по-своєму цікавим для туристів. Місто пишається великою кількістю пам'ятників, серед них — Меморіал Слави, пам'ятник жертвам голодомору, пам'ятник воїнам-афганцям, пам'ятний знак ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС. Про історію міста та краю Вам залюбки цікаво розкажуть у Волочиському історичному музеї. Волочиськ є багатим на мінеральні води. Також цікаво буде побувати у старовинному дендропарку та прогулятись берегом озера. А оздоровитися туристів запрошує бальнеологічний санаторій "Веселка".

Радо свої двері для туристів відчинять усі готелі (Веселка, Дружба...), ресторани та кафе (Веселка, Дружба, Колос...) міста.

На жаль, у Волочиському районі немає жодної пам'ятки архітектури національного значення. Але Вас зацікавить значна кількість пам'яток історії та архітектури, а також садиби ХІХ ст. (с. Тарноруда, с. Дзеленці), костели XVII ст. - XVIII ст. та XIX ст. (с. Купіль, с. Тарноруда), ну і звичайно дерев'яні храми: Михайлівська церква у с. Бубнівка (1760 р. - 1776 р.), Успенська церква у с. Личівка (1884 р.), Покровська церква у с. Мочулинці (1882 р.), Козьмодем'янівська церква у с. Ріпна (поч. ХХ ст.), церква Різдва у с. Соломна (1902 р.). Захопливої Вам мандрівки!

Natalka