Місто Шепетівка: карта вулиць, опис

Історія

Місто Шепетівка, що розкинулося на берегах річки Гуски, – центр Шепетівського району Хмельницької області. На території міста археологами розкопано деякі знаряддя праці з доби неоліту, а на околицях міста гордо стоять скіфо-сарматські кургани (це свідчить про те, що люди тут жили давно). До 1594 р. відноситься перша писемна згадка про Шепетівку - на той час володіння Андрія Ждярського та територія Кременецького повіту Волинського воєводства.

Місто часто потерпало від спустошливих та руйнівних нападів татарських ординців. Мешканці Шепетівки брали активну участь у національно-визвольних змаганнях українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Місто було знищено вогнем у 1649 р. військами під командуванням белзького воєводи – що призвело до занепаду Шепетівки. Того ж року власником міста став Домінік Заславський, а з 1673 р. – князі Любомирські, згодом – Санґушки (вони заснували у містечку першу суконну фабрику та на базі мінеральних джерел відкрили лікувальні купальні), а з 1859 р. – магнати Потоцькі, котрі володіли ним до 1917 р. Згідно другого поділу Польщі Шепетівка відійшла до складу Російської імперії, а з 1896 р. стала волосним центром. З 1843 р. у місті запрацювала цукроварня, а через три роки – рафінадний завод, пошта та телеграф почали діяти з 1888 р. Згодом починає діяти лісозавод та земська лікарня, споруджується цегельний, черепичний заводи, підприємство по виготовленню смоли та скипидару, розширюються каменоломні. Не відставала і освіта: діяли училища, церковно-парафіяльна школа, православна церква, костел, синагога, відкрито друкарню (1912 р.).

Значних втрат зазнала Шепетівка у ході подій першої світової війни, бо опинилася у прифронтовій смузі. Далі влада у місті змінювалась декілька разів (Центральна рада, радянська влада, Директорія, війська Симона Петлюри, УНР, знову більшовики). Шепетівка у 1923 р. офіційно стала містом. З великими втратами пережили мешканці міста і Голодомор 1932 р. – 1933 р., і репресії 1937 р. – 1938 р. У тих роках Шепетівка входить до складу Кам'янець–Подільської області. Не оминули місто руйнівні та жахливі події другої світової війни: німецько-фашистська окупація, розстріл, концтабори, каторги. У повоєнні роки життя у місті ввійшло в звичне русло, "ожили" промисловість, освіта та культура. Нині Шепетівка входить до списку історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Шепетівка туристична відома такими пам'ятками архітектури та історії: церква Різдва Пресвятої Богородиці (1848 р.), синагога (1820 р. – 1840 р., на сьогодні тут розміщено ДЮСШ), водонапірна вежа (1860 р. – 1880 р.), будівлі цукрового комбінату (1884 р., розпочав будівництво князь Є. Сангушко), садибний будинок Сангушків (1870 р. – 1890 р.), Хмельницький обласний літературно-меморіальний музей Миколи Островського (відкрито 1979 р.), пам'ятник Миколі Островському (1966 р.), Шепетівський краєзнавчий музей (відкрито 1926 р.), пам'ятний хрест (на місці поховання жертв Голодомору). Можна також оглянути величний Свято-Михайлівський кафедральний собор. Курортне містечко Шепетівка здавна відоме своїми лікувальними мінеральними водами, що містять залізо, - а тому вартує "порелаксувати" у лікувальних купальнях, відкритих на основі цих мінеральних джерел.

Свої двері туристам гостинно відчинять готелі (Урожай, Центральний, Мотель), ресторани та кафе (Кондитерська, Сельва, Ювілейний...) Шепетівки. Ну а наступного дня можна вирушити в нову захопливу мандрівку. Успіхів!

Natalka