Місто Герца: карта вулиць, опис
Де | Герцаївський район, Чернівецька область |
Висота н.р. моря | 158.0 м |
Населення \ |
2 068 \ |
Статус | районний центр |
Перща згадка | до 1437 р. |
Індекс \ |
60500-60505 \ |
Історія
Місто Герца, що розкинулось на берегах річки Герцівки, — центр однойменного району Чернівецької області. Люди тут селилися давно, про що свідчать знайдені археологами на околиці міста ознаки трипільського поселення та артефакти залізного віку і черняхівської культури. До XIV ст. — XV ст. відносять виникнення Герца, а у румунській грамоті від 1437 р. є перша писемна згадка про місто.
Тоді місто охоплювало велику територію, при чому по обидва береги річки. Основним промислом мешканців було сільське господарство аж до кінця XVIII ст., і тільки з 1732 р. - торгівля. З 1777 р. Герца знову потрапила під юрисдикцію Румунії. З того ж таки року місто - центр однойменного краю, що в свою чергу значно пришвидшило економічний розвиток Герци. До 1834 р. Герцу було значно розбудовано. Згодом місто втрачає свої адміністративні функції, проте все ще залишається важливим торговим центром.
Не оминули місто руйнівні та жахливі події світових війн. У повоєнні роки Герца була відбудована. У 1962 р. місто втрачає свій статус районного центру та входить до складу Глибоцького району. Протягом наступних тридцяти років у місті немає належного соціально-економічного розвитку. Центром новоствореного однойменного району місто стає з 1992 р. Нині Герца входить до списку історичних населених місць України.
Туризм, пам'ятки
Герца туристична — Спиридонівська церква (1807 р., пам'ятка архітектури національного значення); будинок міської пошти (1884 р.); будинок-музей румунського художника Артура Верони; бюст Георгія Асакі (румунський письменник, драматург і політичний діяч, погруддя встановлено у міському парку); літературний музей Георгія Асакі (діє з 1968 р. у приміщенні Герцаївського районного ліцею імені Георгія Асакі). Коротко про Спиридонівську церкву: зведена з цегли, у плані — трилистник з великою апсидою та двома бічними ризалітами (у їх товщу вписані конхи). Четверта конха у західній стіні нави — це та оригінальна деталь, що відрізняє цю церкву від їй подібних. Із західної сторони до основного об'єму прибудована невисока квадратова у плані дзвіниця.
Герцаївський район заслуговує на увагу туристів, адже практично у кожному селі району збереглися стародавні маленькі, дерев'яні, так званого "хатнього типу" храми (села Поляна, Петрашівка, Луковиця), масивні кам'яні храми (с. Велика Буда, Байраки), Успенська церква XVII ст. (с. Могилівка). Цікавої Вам подорожі!
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
|
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
|