Місто Ізяслав: карта вулиць, опис

Історія

Місто Ізяслав (Заслав, Жеслав), що розкинулося на берегах річки Горинь, — центр Ізяславського району Хмельницької області. Рікою місто розділене на дві половини – Старе місто та Нове місто. Походить назва міста від руського слова "славута" ("річка"), що вказує на місцеположення першого поселення Заслав "за славутою" (тобто за річкою). На території сучасного Ізяслава людські поселення існували давно: під час розкопок на околицях міста виявлено кремневі шліфовані сокири та інші знаряддя праці доби неоліту. Відносно дати заснування міста є суперечки: дехто вважає, що Ізяслав засновано у 987 р. князем Володимиром (або його дружиною Рогнідою) та згодом переданий в уділ сину Ізяславу (напевно, звідси і назва міста); дехто стверджує, що місто засновано князем Ізяславом Мстиславовичем десь у II пол. ХІІ ст... Різні назви поселення (Ізяславль, Заслав, Заславль, Ізяслав) зустрічаються у документах різних часів.

З XIV ст. місто стало власністю князів Острозьких (їх право письмово підтвердив грамотою польський король Владислав Ягайло і литовський князь Вітовт у 1386 р.). Князі Заславські (гілка родини Острозьких) вже у 1466 р. на березі Горині заклали будівництво замку (залишки, зокрема замкова скарбниця, збереглися і дотепер). У II пол. XV ст. було розпочато перебудову оборонних укріплень. Над лівим берегом Горині будується князівський палац, який обноситься високою огорожею частково з дерева та частково з каменю (у кінці XV ст. дерев'яні сектори замінено кам'яними, огорожу підсилено контрфорсами, добудовано додаткові бійниці). Місто часто зазнавало спустошливих нападів татарських орд (1491 р., 1534 р., 1577 р., 1618 р.). Міські оборонні укріплення було перебудовано у XVI ст., що посилило їх обороноздатність. Цікавий факт: у XVI ст. Анастасія Заславська замовила виготовлення нарядного фоліанту — чотириєвангелія (розпочалася робота 1556 року Божого у монастирі Пресвятої Трійці в Заславі, там фактично було створено більшу частину книги, а завершили роботу в монастирі Різдва Пресвятої Богородиці в Пересопниці - звідси й назва книги — Пересопницьке євангеліє. 1561 р. Ізяслав стає значним осередком торгівлі та господарства південної Волині у XVII ст.: проводилися щотижневі базари та щорічні ярмарки.

Не оминули місто події національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. У 1652 р. жителі міста пережили епідемію чуми. З милості короля Августа ІІІ місто користувалося магдебурзьким правом з 1754 р., однак це мало допомогло: місто занепадало, ремесло ледь тліло. Відійшовши до Росії, протягом 1793 р. – 1795 р. місто було центром Ізяславського намісництва, з 1796 р. по 1797 р. – центром повіту Волинського намісництва, пізніше – тієї ж губернії: у місті були повітові заклади, значний штат чиновників, гарнізони російських військ. Великий палац на два поверхи, огороджений високим оборонним муром, було збудовано у сер. XVIII ст. на руїнах замку (центральний фасад прикрашено деталями і колонами корінфського ордера; в'їзд до палацу йшов через довгий критий дворик з аркадами, що мав підйомний місток; під основним приміщенням є величезний підвал, з якого йшов вихід до Горині). Цей палац у польській літературі пов'язують з ім'ям Павла Кароля Сангушка. Не оминули місто руйнівні події світових війн. У повоєнні роки помалу стала до ладу промисловість, ожила культурно-освітянська сфера. Нині Ізяслав занесено до списку історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Одними з найцінніших і найзанедбаніших на Волині є пам'ятки архітектури та культури Ізяслава. Туристам варто оглянути руїни церкви Святого Івана Хрестителя (стиль - готика) та Старозаславського замку (XV ст.), красивий бароковий Монастир ордену отців Бернардинів (нині - виправна колонія), костел місіонерів Святого Йосипа з красивим фасадом, мальовничі руїни палацу князів Санґушків, Новозаславського замку та палацу князів Заславських (XVI ст. — XVIII ст.), фрагменти мурів і валів міста вздовж річок Сошені і Горині, Торгові ряди, Велику і Новозаславську синагоги (зразки гебрейської архітектури). У місті є дев'ять цвинтарів, серед них, Окописько (старий єврейський цвинтар) та католицький цвинтар (на якому є надмогильний пам'ятник Людвіги Яблоновської). Про історію та етнографію Заславщини Ви можете дізнатись, відвідавши Ізяславський районний історико-краєзнавчий музей (заснований у 2003 р.).

Туристам свої двері гостинно відчинять готелі (Заслав, Явір...), ресторани та кафе міста, зокрема, приваблює відвідувачів смачними фірмовими стравами та гарним обслуговуванням ресторан "Горинь". Отож, захопливої Вам мандрівки!

Natalka