Місто Славута: карта вулиць, опис

Історія

Місто Славута, розташоване на правому березі Горині, — центр однойменного району Хмельницької області. Люди жили на цій території ще у добу неоліту. Археологи виявили залишки поселень та курган епохи бронзи, а також речі часів черняхівської культури. XVII ст. датуються перші писемні згадки про Славуту. Спершу тут було два поселення, що належали князям Заславським, — Деражня та Воля, які близько 1634 р. були об'єднані у одне під назвою Славутина, згодом — Славута.

Десь у XVII ст. було збудовано замок. Близько 1630-тих років поселення стало містечком. Власністю Любомирських місто стало наприкінці XVII ст., а Сангушків — з 1703 р. Тоді місто було відоме завдяки своїй випічці, зокрема запашним та смачним хлібом. Магдебурзьке право Славута отримала у 1754 р., що спричинило пожвавлення розвитку ремесел та торгівлі. Родина Сангушків (до речі, подейкують, що усипальниця славетного роду знаходиться і зараз у соборі святої Дороти) перебудували старий замок на палац, а навколо насадили великий парк. Була у Сангушків (в палаці тобто) велика бібліотека, зокрема колекція рідкісних книг; значна картинна галерея; багата колекція скульптур святих (XVIII ст., італійський скульптор А. Канова), а також дві мармурові статуї святих роботи самого Мікеланджело. Поруч князівського парку розбили Сангушки і так званий "Звіринець" - це була загороджена пейзажна ділянка лісу з джерелами, красивими соснами, могутніми дубами та невеличким ставом, навколо якого були годівниці для звірів. Родина Сангушків дуже багато зробила для розвитку міста — ними було засновано кінний завод (сер. XVIII ст., один із найстаріших і найвідоміших у Росії та Правобережній Україні), суконну фабрику (1795 р.), миловарний, руберойдовий і пивоварний заводи та папірню (поч. XIX ст.), гідропатичний заклад (1864 р., тут лікували нервові хвороби, недокрів'я, жіночі захворювання), кумисний лікарняний заклад (1877 р.). Було зведено церкву Різдва Пресвятої Богородиці (1819 р.) та костел Святої Дороти (1825 р.).

З підведенням до міста залізниці його економічний розвиток дещо прискорився. Від економіки міста не відставала і освіта: діяли сільське училище, церковноприходська та комерційна школи, єврейська релігійна школа Талмуд-Тори, школа рабинів, трирічна парафіяльна польська школа. А у маєтку князя було два притулки для непрацездатних та дітей, а також безкоштовний шпиталь і кредитна установа. На поч. XX ст. тут діяли церкви, синагоги, костел, лютеранська кірха, а на сторожі міста гордо стояла ратуша (зведена у XVIII ст.). Не оминули Славуту руйнівні та жахливі події світових війн. З 1932 р. місто є у складі Вінницької області, з 1937 р. — у складі Кам'янець-Подільської області (з 1954 р. Хмельницька — область). Містом обласного підпорядкування Славута є з 1979 р. Нині місто Славута входить до списку історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Славута туристична — парафіяльний костел св. Дороти (1822 р. – 1841 р., родова усипальниця Сангушків), православна церква Різдва Пресвятої Богородиці (1812 р. - 1819 р.), садиба князів Сангушків (19 ст., збереглися садибний будинок, будинок економії та парк). Про історію міста (і не тільки міста) можна дізнатись, відвідавши Славутський історичний музей. А прогулянка парком культури та відпочинку імені Ф. Михайлова додасть Вам снаги та натхнення на нову мандрівку.

Свої двері туристам гостинно відчинять усі готелі (Славутчанка...), ресторани, кафе та піцерії (Челентано...) міста.

Natalka