Місто Деражня: карта вулиць, опис

Історія

Місто Деражня, що розкинулась на берегах річки Вовк, — центр Деражнянського району Хмельницької області. Згідно переказів, назва міста залишилась від перших поселенців, котрі прибули з польської Кальної Деражні. Ці землі яко королівщина входили до барського староства та були володіннями Бони Сфорца. Місто засноване 1431 р., а перша письмова згадка про нього відноситься до 1542 р. у турецьких документах.

1567 р. місто пережило татарську навалу. У 1614 р. Деражня за правління короля Сигізмунда ІІІ отримала магдебурзьке право. Жителі містечка брали активну участь у національно-визвольній війні українського народу під проводом Богдана Хмельницького. 1664 р. місто на короткий термін перейшло у власність козацького гетьмана Івана Виговського. Десять років (з 1672 р. по 1682 р.) містом володіла Туреччина. З I пол. XVIII ст. Деражня була власністю князя Антонія Любомирського, який збудував у місті перший костел з дерева. Приблизно 1750 р. у Деражні було збудовано і синагогу. З 1761 р. по 1776 р. містом володіли Ожаровські, які близько 1776 р. віддали Деражню князю Адаму Понінському (1732 р. — 1798 р.), він у свою чергу місто продав банкіру Петру Тепперу за 1600 тис. злотих (з 1779 р. до поч. XIX ст.). Саме Теппер досить серйозно поставився до своїх обов'язків: збудував красивий палац, навколо нього посадив сад, а також заснував гігантську броварню та фабрику з виробництва сукна.

Згідно другого поділу Польщі місто у складі Летичівського повіту Подільської губернії потрапило до "рук" Росії. Містом володіли і Клемен Берно (у 1803 р.), і Міхал Чацький (у 1807 р.), і пани Мошинські (з 1820 р. по 1844 р.), і Станіслав Раціборовський (з 1844 р.), нащадки якого були останніми власниками міста та 1902 р. реконструювали палац. Наприкінці XIX ст. до міста проклали залізницю, що посприяло значному економічному розвитку Деражні. Не оминули місто і події першої світової війни, і громадянської війни, і єврейські погроми, колективізація, голодомор. Протягом липня 1941 р — травня 1944 р. Деражня була окупована німецько-фашистськими військами. У 1987 р. Деражня офіційно стала містом. Нині Деражня входить до списку історичних населених пунктів України.

Туризм, пам'ятки

Туристична Деражня — кладовищенська каплиця (II пол. XIX ст., нині це костел святої Анни), музей Південно-Західної залізниці та Бориса Степановича Олійника (відкрито у 2001 р.), забудова ХІХ ст. — поч. ХХ ст., серед якої дев'ять споруд визнані пам'ятками архітектури місцевого значення, зокрема, особняк Раціборовського (ХІХ ст., сьогодні — районна лікарня), особняк адвоката Периторіна (поч. ХХ ст.), прибутковий будинок (1912 р.).

Свої двері туристам та відвідувачам міста гостинно відчинять усі готелі, ресторани та кафе Деражні. Отож, насолоджуйтесь мандрівкою!

Natalka