Місто Берислав: карта вулиць, опис

Історія

Місто Берислав, що розкинулось на правому березі Каховського водосховища, — центр однойменного району Херсонської області. На цій території люди селилися давно: поблизу міста знайдено скарб бронзових виробів (сокири, серпи), а на околиці виявлено залишки поселення епохи бронзи (II тис. до н. е.), а у перших століттях на цьому місці виникло скіфо-сармато-слов'янське поселення. Протягом XV ст. — XVI ст. ця територія входила до складу Великого князівства Литовського. На переправі через Дніпро перебувала литовська митниця з назвою "Вітовтова Митниця". Турецькі феодали, захопивши цю територію у XV ст., звели на місці митниці фортецю Кизикермен ("Дівоча фортеця") і використовували її як плацдарм для нападу на українські землі. Також фортеця також була перепоною для козацьких чайок, що пливли вниз по Дніпру, але запорожцям вдавалося влаштовувати засідки навпроти фортеці, біля острова Тавань, та громити татарські орди... У часи Кримського походу 1689 р. російсько-українське військо під командуванням князя В. Голіцина підійшло до Кизикермену і вступило у бій з його гарнізоном, проте лише 1695 р. російській армії та в її складі українським козацьким полкам після тривалої облоги вдалося оволодіти фортецею... З 1774 р. ця територія відійшла під владу Росії, і тоді на руїнах кизикерменської фортеці у 1784 р. було засновано Берислав.

У I пол. XIX ст. місто стало значним перевалочним пунктом на Дніпрі, відігравало значну роль у торгівлі хлібом між Центральною Україною та Кримом, і великої рогатої худоби. Населення Берислава здебільшого займалося дрібною торгівлею, ремеслами, працювало за наймом у багатих міщан і поміщиків, незначна частина жителів займалася рибальством і хліборобством. На рубежі XIX ст. — XX ст. у місті діяли торгові лавки; винні погреби; церква; лікарня; парафіяльне училище; початкові школи; міське двокласне чоловіче та жіноче народне училища; свічкові, маслоробні, цегельні та рибний заводи; завод по ремонту сільськогосподарських машин; ковальські, слюсарні, колісні, бондарні майстерні, вітряні млини. Місто було значним торговим центром Херсонщини: тричі на рік тут відбувалися ярмарки. Події першої світової війни принесли бериславцям багато горя... Далі влада у місті переходила з рук у руки, від чого страждало місцеве населення... У міжвоєнні роки покращилося побутове, медичне та культурне обслуговування жителів міста. Під час другої світової війни протягом осені 1941 р. — осені 1943 р. місто було під жахливою фашистською окупацією: розстріли, страти, каторжні роботи, вивезення... У повоєнні роки відродилися промисловість, сільське господарство, освіта та культура... У травні 1967 р. в міському парку встановлено меморіальну стел, на якій викарбувані імена воїнів-бериславців, які загинули під час другої світової війни. З 2001 р. Берислав внесено до списку історичних населених місць України, як найдавніше поселення Херсонської області.

Туризм, пам'ятки

Берислав туристичний — залишки фортечних мурів XV ст. — XVII ст., пам'ятний знак на честь здобуття фортеці козаками 1695 р. – дзвін та меморіальний хрест на честь формування Чорноморського (Кубанського) козацького війська у 1784 р. — 1787 р. (встановлений у 1996 р.), церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1726 р., пам'ятка дерев'яного культового зодчества запорозьких козаків, церква була зведена у прикордонній запорізькій фортеці Переволочна, мала назву Воскресенська та була перевезена на плотах до Берислава у 1784 р. і зібрана без жодного цвяха, у церкві зберігається старовинний дерев'яний хрест та Євангеліє 1697 р., також у церкві є чудотворна ікона), братська могила героїв Кримської війни 1853 р. — 1856 р. з меморіальною каплицею.

Свої двері туристам та гостям міста гостинно відчинять усі заклади готельно-ресторанного господарства міста. Уваги туристів у Бериславському районі заслуговують кам'яний трипролітний арковий міст Катерининського тракту через Бургунську балку, споруджений у римському стилі, кін. XVIII ст. (поблизу с. Бургунки); Свято Григорівський–Бизюківський оборонний монастир (на сьогодні можна побачити лише залишки палацового комплексу, печери-катакомби з підземною церквою та краєвиди Каховського моря, руїни Вознесенського собору 1894 р. – цокольна частина та вівтарна арка) у с. Червоний Маяк. Захопливої Вам подорожі!

Natalka