Місто Сторожинець: карта вулиць, опис

Історія

Місто Сторожинець, що розкинулось над річкою Серет біля підніжжя Буковинських Карпат, — центр однойменного району Чернівецької області. Люди на цій території жили давненько. Розкопки археологів наводять факти існування поселення ще у XIV ст. Перша писемна згадка про місто, як про сторожовий пост на річці Серет (так виглядає, що звідси і назва поселення), зафіксована у грамоті молдавського господаря Романа ІІ під 18 лютим 1448 р. Під 1476 роком є ще одна згадка про місто, яке тоді було власністю молдавського феодала Тодорахі Сорочана.

Десь на кінець XV ст. територія міста входила до складу Сучавської області. Роду Сорочанів місто належало аж до поч. ХІХ ст., а у 1829 р. - Йохану фон Гарсте. Не оминули місто ні події національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького (сер. XVII ст.), ні рух опришків, ні гайдамаччина (XVII ст. — XVIII ст.). З 1774 р. Сторожинеччина ввійшла до складу Австрії. 1854 р. Сторожинець де юре став містом, а рівно через п'ятдесят років - центром повіту у Австро-Угорщині. На початку XX ст. свої двері для учнів відкрили школи з румунською, українською та німецькою мовами викладання, люди працювали на цегельні, лісопилці, винокурні, фабриці з виготовлення капелюхів. Запрацювала тоді вже і залізниця. А далі: руйнівні та жахливі події світових війн... У післявоєнні роки життя у місті помалу прийшло у звичне русло: відродилася промисловість, економіка, медицина, освіта та культура. Нині Сторожинець входить до списку історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Сторожинець туристичний - це насамперед пам'ятки архітектури місцевого значення, зокрема, костел Святої Анни (1794 р. ймовірно є датою виникнення його попередника – дерев'яного костелу; згідно інших джерел, дерев'яний костел було збудовано у 1853 р. – 1857 р. на кошти Георга Флондора та Ігнаціо Барті, а вже на поч. ХХ ст. на місці дерев'яної святині побудовано кам'яний костел у неоготичному стилі); міська ратуша (1905 р., друга на Буковині, тобто після чернівецької, по висоті, зовнішньому вигляду та оригінальністю проекту - двоповерхову будівлю, вкриту червоною черепицею, увінчує двоярусна вежа з годинником, а на другому поверсі знаходиться оглядовий майданчик, куди ведуть круті сходи, завершенням ратуші є декоративна главка з ліхтариком та шпилем); Свято-Георгіївська церква (згідно деяких документів церква вже існувала в 1829 р. і була зведена на кошти Катерини Ґарсте, дружини Миколи Флондора, однак у сучасній літературі роком будівництва вважається 1888 р.); Сторожинецький дендропарк (пам'ятка природи загальнодержавного значення; парк закладено 1912 р. родиною Оренштайнів); палац баронів Оренштайнів (знаходиться в дендропарку, коротко історія: перший палац тут було закладено у 1880 р. родиною Флондерів, нині тут є двоповерховий палац із балкончиком на другому поверсі, червоним черепичним дахом та спостережною башточкою, побудований Оренштайнами на поч. ХХ ст.).

Також у Сторожинці на увагу туристів заслуговують: Свято-Михайлівська церква (найстаріший храм та найдавніша будівля міста, збудовано у 1796 р. – 1798 р. у "хатньому" буковинському стилі, поруч є дерев'яна двоярусна дзвіниця); старе польське кладовище (тут є братська могила воїнів, що загинули під час Першої світової війни; мурована цвинтарна капличка-костел з невеликою башточкою поч. ХХ ст.); греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці (1865 р., 1882 р. - 1885 р., церква більше нагадує костел); будівля Великої синагоги (кін. XIX ст.); кіркут (єврейське кладовище); залізничний вокзал (збудований наприкінці ХІХ ст.); будівля міської та районної лікарні ще австрійської доби (ця споруда нагадує палац у стилі класицизму та збудована протягом 1907 р. – 1908 р.); будівля найстарішої в Сторожинці школи; низка ошатних будиночків-вілл кін. ХІХ ст. – поч. ХХ ст. (по дорозі до центру міста); будівля колишньої євангелістської церкви (1909 р. – 1911 р., проект архітектора Цаулека); будівля першої у Сторожинці приватної гімназії (1903 р.). Є можливість оглянути і сучасну архітектуру: маленьку дерев'яну церкву Святого Архістратига Михаїла (зведена в роки незалежності) та Свято-Преображенську дерев'яну церкву (2001 р.). Радимо прогулятися міським парком "Юність" та центральним парком імені Юрія Федьковича. Свої двері туристам гостинно відчинять усі заклади готельно-ресторанного типу (Сторожове місто...) міста.

Заслуговують уваги туристів і села Сторожинеччини, де є і дерев'яні, і муровані костели, і церкви, і панські маєтки, і старі залізничні станції, і кіркути, зокрема і дерев'яна Михайлівська церква 1806 р. (с. Стара Жадова). Отож, цікавої Вам мандрівки!

Natalka