Миколаївська церква (с.Лудин, Волинська обл.): карта, опис
| Де | Село Лудин, Володимир-Волинський район, Волинська область |
| Час будівництва | 1601 р., XIX ст. |
| Тепер | діє за прямим призначенням |
| Висота н.р. моря | 207.0 м |
| Матеріал \ |
дерево \ |
| Стиль \ |
волинська школа \ |
| Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
| Охоронний номер | 91/0 |
| Конфесія спочатку \ зараз | УПЦ \ |
| Зміни (після 1990) | вся споруда |
| Режим доступу | вільний, за розкладом |
| Планують | 1 користувач |
Свято-Миколаївська церква (1601) знаходиться у селі Лудин Володимиро-Волинського району Волинської області, належить до дерев'яних пам'яток архітектури початку XVІІ ст. Церква розташована на околиці села, на високому пагорбі, огороджена кам'яним муром, накрита металевою покрівлею. Сходи, які ведуть до її центрального входу, також оббиті металевими пластинами. Перед входом до храму знаходиться велике подвір'я, покрите бетоном. Будівля забезпечена трьома входами, приміщення розраховане на 750 прихожан. До одного із входів прилягає стежка із зручним поруччям. На церковному обійсті знаходиться господарська будівля, а також чотири надгробки (найімовірніше, це поховання священників, які відправляли богослужіння у цьому храмі). На незначній відстані від храму над джерелом побудована невелика капличка.
Давні традиції зодчества присутні у дерев'яній архітектурі Волині. У церковному будівництві типовими стають національно-традиційні риси. Період XVІІ – XVІІІ ст. характеризується розквітом дерев'яного будівництва, а різноманітний і мальовничий ландшафт цих земель призводив до нового, гармонійного поєднання архітектури з пейзажами навколишньої природи.
Поліські традиції спорудження церков тяжіють до зручних, доцільних і водночас простих форм храмових споруд. Особливістю дерев'яних храмів є те, що церковне приміщення не перекривається плоскою стелею, а високим, вежоподібним зрубом.
Свято-Миколаївська церква (1601) – дерев'яна, одноверха, з приміщенням, яке прилягає до вівтаря з північної сторони, тризрубна, всі три зруби – квадратні. Центральний зруб церкви перекрито восьмигранною банею, що увінчана маленькою банькою. Cпочатку храм мав симетричні завершення над східною частиною. Центральний зруб і барабан мають однаковий кут нахилу стін всередину, що сприяє висотному розкриттю внутрішнього простору. У XІX ст. над бабинцем надбудовують дерев'яну двох'ярусну дзвіницю. Слід відзначити, що в інтер'єрі церкви збереглися найцінніші твори живопису періоду XVІ – XVІІ ст.
Ця пам'ятка належить до волинської школи народної дерев'яної архітектури. У наші дні у храмі продовжують відбуватися богослужіння.
|
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
|
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
|
