Церква св. Архистратига Михаїла (с.Ужок, Закарпатська обл.): карта, фото, опис
Де | Село Ужок, Великоберезнянський район, Закарпатська область |
Час будівництва | 1745 р. |
Тепер | діє за прямим призначенням |
Висота н.р. моря | 555.0 м |
Матеріал \ |
дерево \ |
Стиль \ |
бойківська школа \ |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення, світова спадщина ЮНЕСКО |
Охоронний номер | 198/1 |
Конфесія спочатку \ зараз | УПЦ \ |
Зміни (після 1990) | відсутні |
Режим доступу | вільний, за розкладом |
Вагомість | 5.0 з 5 (1 голос) |
Побували | 2 користувачі |
Церква св. Архистратига Михаїла у селі Ужок Закарпатської області була зведена у 1745 р. у стилі бойківської школи народної архітектури і розташована під Ужоцьким перевалом, на схилі високого пагорба. Відомо, що спочатку храм знаходився майже на його вершині, проте пізніше стало зрозуміло, що це є незручно, оскільки старшим людям було важко сюди добиратися, тоді за допомогою дерев'яних колод його перевезли трохи вниз, ближче до дороги. Михайлівський храм настільки органічно вписався у навколишній ландшафт, що здається, наче він виріс на цьому місці, більше того, своїми довершеними формами він нагадує природу Карпат. Згідно з історичними даними, храм збудували народні майстри – Павло Тонів із сусіднього села Бітля з львівської сторони Карпат та Іван Циганин із села Тихого, що на околиці с. Ужок.
Ця дерев'яна церква – тридільна, триверха, збудована з ялинових брусів, покрита ґонтом, відзначається своїми лаконічними формами, серед трьох квадратних у плані зрубів домінує центральний, верх якого має два квадратних заломи і шатрове завершення. Для бабинця характерне більш низьке завершення з одним заломом. Покрівля виготовлена із шинглів – спеціально вирізьблених дерев'яних дощечок, довжина яких становить 30см., а ширина – 10см. Особливістю будівництва цієї церкви є те, що вона була зведена без жодного цвяха. Широке опасання, охоплюючи всю будівлю, надає їй компактного вигляду. У храмовому інтер'єрі спостерігається своєрідний контраст між напівтемним низьким бабинцем і величним розкритим простором центральної нави. Коли людина із темного бабинця потрапляє в урочисту, гарно освітлену центральну частину храму, створюється враження, що внутрішній простір цієї будівлі є набагато більшим, ніж насправді. Безперечно, такий ефект використовували талановиті народні будівничі. Крім того, тут привертає увагу фігурно прорізаний прохід із бабинця до нави, а особливо вражають Царські врата, збереглися різьблення іконостасу XVІІІ ст., окремі фрагменти старого різьблення, що виграють позолотою у сонячних променях та кивот у святилищі.
Упродовж століть ззовні у храмі не проводилися реставраційні роботи, чого не скажеш про його інтер'єр. Нині первісний вигляд храмового інтер'єру є дещо порушеним, оскільки тут встановили нові вхідні двері, перемалювали ікони, тощо. До сьогодні все ж зберігся масивний старовинний дзвін і стародруки, датовані, як і дзвін, XVІІ ст., тобто старші від цієї святині на ціле століття. Зовнішньо храм вражає своєю стрункістю та вишуканістю, його силует дуже виразний, з переважаючим горизонтальним членуванням верхів. Старовинна сакральна будівля вважається однією з найцікавіших споруд бойківського стилю дерев'яного храмового будівництва.
Церква без перерв діяла за своїм призначенням упродовж усієї історії свого існування. Кілька століть Ужоцька церква користувалася великою популярністю, її фото можна було побачити на сторінках багатьох книг та буклетів. Увесь час, навіть при радянській владі, вона залишалася єдиною сакральною обителлю для мешканців села Ужок, які весь час утримували її власним коштом. Тут віє старовиною від кожної стіни, кожної дощечки, кожного малюнка. Саме завдяки цьому сюди навідуються численні туристи та мандрівники, які бажають доторкнутися до справжнього мистецького архітектурного шедевра сакрального дерев'яного зодчества. З покоління у покоління місцеві мешканці переказують історію своєї святині для своїх нащадків. Добирання сюди просте, адже храм розміщений безпосередньо біля автотраси Львів – Самбір – Турка – Перечин – Ужгород. Дещо складніше із залізницею, адже обидві найближчі станції, а саме – Волосянка і Ужоцький перевал, віддалені звідси на 3км у різні боки.
Неподалік від храму розташована дзвіниця, яка була збудована у 1927 р. У своєму архітектурному вирішенні ця дерев'яна дзвіниця – двох'ярусна, квадратна у плані, вкрита чотирисхилим шатром. У період Першої світової війни рішенням австрійського уряду її дзвони було використано для військових потреб. Натомість пізніше запропонували встановити два нові дзвони, однак вони були значно важчими, тож їх тоді тут встановити не наважилися.
Михайлівська церква селі Ужок є діючим храмом, відноситься до єпархії УПЦ МП, вважається своєрідною візитівкою Закарпаття, належить до пам'яток архітектури національного значення. Храм входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, з числа 8 дерев'яних церков на українській території. Зокрема, з Закарпаття було внесено два храми, поряд з церквою в Ужку, туди входить також Струківська церква з селища Ясиня, що на протилежному кінці області. І ще один храм зі списку ЮНЕСКО – церква Собору Богородиці у селі Матків, розташувався відносно неподалік звідси, проте уже на Львівщині, з іншого боку Карпат.
1. Дзвіниця церкви св. Архистратига Михаїла
[карта]Збудовано | 1745 р. |
На даний час | діє за прямим призначенням |
Матеріал \ |
дерево \ |
Стиль | бойківська школа |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер | 198/2 |
Перебудови (після 1990) | покрівля, куполи |
Цінність | 4.0 з 5 (1 голос) |
Відвідали | 1 користувач |
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
|
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
|