Палацово-парковий ансамбль "Шарівський" у селищі Шарівка на Харківщині був збудований на початку XІX ст. у стилі неоготики. Першими власниками маєтку була сім'я Ольховських, які у 1836 р. розпочали будівництво палацу та облаштування саду. Селище лежить за 70 км на захід від Харкова, його можна відвідати у межах одноденного маршруту поряд з садибою "Наталіївка" та Краснокутським дендропарком.
Пізніше комплекс будівель належав німецьким землевласникам – братам Гебенштрейтам. Наприкінці XІX ст. маєток придбав цукровий магнат з Німеччини – Леопольд Кьоніг, саме завдяки йому тут було зведено прекрасний архітектурний ансамбль, зокрема, до старого будинку прибудували ще два корпуси і спорудили дві триповерхові вежі.
Композиційним центром комплексу вважається палац, який будувався у чотири етапи. У своєму архітектурному вирішенні мурована будівля – білокам'яний двоповерховий будинок, складної конфігурації у плані, витягнутий більш, ніж на 150м., причому його парадний вхід спрямований на південь – на каскад паркових галерей. Між двома восьмигранними баштами, які надають споруді величі, розташовані парадний вхід, зал та вестибюль. Фасади палацу виконані із застосуванням романо-готичних форм архітектури. У вежах знаходяться виходи на оглядові майданчики. Стеля та стіни у вестибюлі прикрашені дубовими панелями. У палаці нараховується 26 кімнат і 3 зали, у оздобленні його інтер'єрів використано різьблені дерев'яні прикраси, карнизи, а також – тематичний і орнаментальний розпис. У всіх залах та кімнатах було встановлено мармурові каміни та печі, облицьовані кольоровим кахлем. Магнат Леопольд Кьоніг для упорядкування садиби запросив фахівців з Німеччини – інженера Штольца та архітектора Якобі. При в'їзді до маєтку встановили парадні ворота із зубцями. Після будівництва палацу на території було також споруджено будівлю з гострим дахом для охорони, парники та оранжереї, будиночок садівника та палісадники, а також у лісі – хатину лісника.
Композиція парку була спроектована ландшафтним архітектором Георгом Куфальдтом. Тут було висаджено приблизно 150 видів екзотичних рослин, а також збудовано безліч фонтанів, алей, сходів та інших декоративних елементів. Парк розкинувся на площі приблизно 40га, його родзинкою вважається липова алея, крім того, тут знаходиться "камінь любові", подейкують, якщо до нього доторкнутися, то він скріпить кохання та взаєморозуміння у парі. Існують легенди, згідно з якими незадовго після весілля дружина графа Кьоніга захворіла на туберкульоз. Для того, щоб полегшити її страждання, граф навколо палацу розбив парк, де зростало багато сортів хвойних дерев та липи.
З приходом радянської влади у 1917 р. розпочався занепад маєтку, його було націоналізовано, у 1925 р. тут створили санаторій для хворих на туберкульоз. Упродовж усього XX ст. у будівлі палацу не проводилося майже ніяких відновлювальних робіт. Лише у 2001 р. було відремонтовано парадний фасад. У 2008 р. санаторій вивели за межі селища та колишнього маєтку.
Палацово-парковий ансамбль "Шарівський" більш-менш цілісно зберігся до наших днів завдяки тому, що на його території багато років існував санаторій. Станом на 2015 р. відвідувати палац було небезпечно. За шість років, які палац провів без догляду і опалення, тут виникли ідеальні умови для палички Коха, якою вражена більшість приміщень. Однак, зусилля благодійного фонду "Омріяна країна" в особі керівника правління фонду і відомого громадського діяча Олексія Толкачова спрямовані на те, щоб відкрити палац для відвідувачів. На його базі планують проводити фестивалі, благодійні бали, концерти та інші культурні заходи і перетворити Шарівку у центр культурного туризму Харківщини. Зусилля відомого громадського діяча будуть спрямовані на те, щоб до реставрації комплексу залучити спонсорів, меценатів та широку громадськість. У зв'язку з цим було складено план з дезінфекції палацу, має бути проведена ретельна санітарна обробка приміщень, відновлення систем опалення та електроживлення. Нині тут проводяться реставраційні роботи. У серпні 2015 р. автор рок-версії гімну України Микита Рубченко у палаці знімав свій кліп.
У центральній частині палацу на першому поверсі знаходяться: велика вітальня, кабінет, колишня більярдна та оздоблений дубом зал-бібліотека, а другий поверх займають великий бальний зал, частина житлових кімнат і парадні сходи. Саме у центральній палацовій частині збереглося вражаюче красою оздоблення, зокрема, унікальні настінні розписи, художні плафони на стелях, розкішні каміни з білого та рожевого мармуру, печі, декоровані кахлем художньої роботи, парадні дерев'яні сходи тощо. Ліве західне крило палацу вважається господарсько-житловим, на першому поверсі тут знаходиться кухня, де готували їжу для власників маєтку, а другий поверх займали житлові кімнати, які за радянських часів були прилаштовані для постійного проживання хворих. Праве східне крило – це двоповерхова скляна галерея, яка була прибудована у 20-ті роки XX ст. для потреб санаторію, тут, на першому поверсі знаходився зал театру, а на другому – хворі приймали сонячні ванни та дихали свіжим повітрям.
Палацово-парковий комплекс у Шарівці є цікавою принадою для туристів, вважається однією з найкращих садиб Східної Європи початку XІX ст. і належить до пам'яток архітектури національного значення. Північ Харківщини багата на старі дореволюційні маєтки. Найвідомішими із них є садиба Шидловських у Старому Мерчику (кінець 18 ст.), маєток Павлової у Малижиному (початок 19 ст.), а також палацово-парковий комплекс князя Святополк-Мирського у Люботині.
План садиби Кеніга
Експлікація
1. Палац
2. Будинок варти
3. Брама
4. Будинок садівника
5. Оранжерея
6. Фазанники
7. Будинок лісника
8. Будинок управителя
9. Каретна
10. Електростанція
11. Казарма робітників
12. Гараж
13. Тераси
14. Міст
15. Альтанка
16. Ставки
17. Житлові будинки
18. "Камінь кохання"
19. Липова алея
20. Дуб-велетень (760 років)
21. Могила Г.К.Геберштрейта
22. Церква (не збереглась)
23. Джерела
24. Голубе озеро
25. Овочесховище
26. Манеж (не зберігся)
27. Дуб "трьох Йванів"
28. Зміїна гірка
Andrij
Світлана
26 червня 2016, 23:40
