Михайлівська церква (с.Кисилин, Волинська обл.): карта, опис

Свято-Михайлівська церква у селі Кисилин Локачинського району на Волині була збудована у 1777 р. на місці дерев'яної, яку спорудили ще у 1645 р. за кошти князя Лева Свидригайла. Подальша доля дерев'яної церкви для дослідників залишається загадкою. Село Кисилин колись було одним з центрів Волинської губернії, тепер ця місцевість розташована серед глухих лісів.

Архітектурна форма кам'яного храму є характерною для сакральних будівель XVІІ ст. Для будівництва церкви був використаний місцевий матеріал завдяки тому, що у с. Кисилин працювали вапнярка і два цегельних заводи. Основа мурованої церкви має форму хреста, його центральна частина є прямокутною. Стіни будівлі мають понад півтораметрову товщину, в яких знаходяться бокові ніші, над кожною нішею розташовано аркове склепіння. На міцних стінах тримається двох'ярусний купол дугоподібної форми. Вівтар храму орієнтовано на схід, це й доводить, що храм будувався як православний.

Церква вирізняється своєю оригінальною композицією: тринавова псевдобазиліка з видовженим бабинцем і чотирьохстороннім презбітерієм з двома ризницями, без притвору; крім того, будувалася без жодного металевого кріплення. Бічні нефи – низькі, виконані у формі окремих ніш. Дворівнева вежа, увінчана декоративним шпилем, височить над схрещенням нефів. Фасад прикрашений багатим архітектурним декором.

Іконостас виготовлено у 1905 р., вирізьблений з дерева і декорований позолотою. У храмі збереглися старовинні ікони. На початку XX ст. художник Антонович розписав інтер'єр олійними фарбами. Навколо церкви збудована мурована огорожа, що має вхідну браму і масивну дзвіницю. Храмова дзвіниця є незвичною для Волині, оскільки збудована у формі літери "Г". Церковні дзвони тричі намагалися знищити, але місцеві селяни постійно чинили опір. Перший раз їх хотіли привласнити австрійці, під час Другої світової війни з метою збереження їх довелось закопати у землю, а третій раз радянське партійне начальство намагалося зняти дзвони, проте громада цього не дозволила. Отже, церква зберегла автентичність свого голосу.

Під час Першої світової війни частину храмової стіни було знищено, але згодом її відбудували коштом місцевого населення. Проте загалом будівля залишилася майже неушкодженою: на вікнах збереглися до нашого часу ковані решітки XVІІ ст. і залишки замка.

Храм залишався оплотом православ'я у цій місцевості, не дивлячись на те, що був збудований у т. зв. аріанському стилі. Аріани – це протестантська гілка, яка не визнавала ікон, заперечувала догмат триєдності Бога.

Михайлівська церква у Кисилині охороняється державою як оригінальна пам'ятка архітектури XVІІІ ст. і зараз належить православній громаді Київського патріархату. Поряд з церквами у селах Сокіл, Четвертня, Низкиничі вона належить до найдавніших православних храмів краю із числа тих, що були зведені після монголо-татарської навали.

Andrij