Костел св.Вікентія де Поля та фраґменти споруд: монастир сестер милосердя, замчище, палац Потоцьких (с.Новосілки, Львівська обл.): карта, фото, опис

Місцевість село Новосілки (Загальчицькі або ж Гологірські) згадується вже у 1515 р. як власність родини Гальків гербу Шалава. На переломі ХVІ – XVІІ століття у селі існував замок, який пізніше, у першій половині XVIII ст. перебудовано на палац (знайдено проект 1726 року архітектора Якоба де Логау у бібліотеці Варшавського університету), а згодом - на монастир сестер милосердя. Замок передав монахиням 1811 р. власник села (і навколишніх земель) Ян Стшембош, ініціюючи у ньому осередок допомоги хворим і нужденним. Перша монастирська каплиця була освячена 2 липня 1819 року. Урочисте введення сестер шариток відбулося 15.VІІІ.1819 р. Тоді також мало місце посвячення цвинтаря, який належав до спільноти сестер. Відомо також, що в 1878 році відбувалась реставрація святині.

У половині XІX ст. на території монастиря збудовано новий шкільний будинок і відновлено господарські будівлі. З часом, для потреб численних вірних латинського обряду, було розпочато будівництво нової більшої каплиці. Будівництво фінансували вірні, монастир і львівський арцибіскуп, а проект розробив – Й.Вишневський. 27.XI.1900 р. орієнтовану каплицю на честь Пресвятої Діви Марії від Чудотворного Медальйону посвятили архиєпископ Северин Моравський та кс. Й. Кєдровський, візитатор отців місіонерів.

У 1942 р. під час військових дій сестри були змушені покинути монастир. Остаточно, 18.ІІІ.1945 р. осередок повністю ліквідовано, а сестри – за винятком с. Г. Вуйцік – виїхали на територію Польщі. Після Другої світової війни будівлі монастиря були зруйновані, а залишилася тільки каплиця. Римо-католицьких вірних з Новосілок огорнув душпастирською опікою невтомний кс. Ян Цєньскі з Золочева.

В 1996 р. латинські католики Новосілок під керівництвом кс. кан. Яна Бураса, пробоща з Золочева, відновили публічний культ у каплиці колишнього монастиря. Перші роботи по відновленню будівлі були завершені 2002 року. Покровителем нового душпастирського осередку обрано св. Вікентія де Пола. Взиваючи його заступництва, душпастирі і вірні завіряють святому покровителю своє майбутнє і подальші реставраційні роботи у новосілківському костелі св. Вікентія де Поля. (Джерело: інформаційний стенд)

Середнього розміру каплиця, у плані приблизно 25х10м, знаходиться у північно-східному кутку компактного замчища квадратної форми, розмірами 60х60м, на відстані менше 100 метрів від місцевої церкви. Від колишнього замку та палацу збереглися залишки мурів та бастіонних укріплень, та назагал, каплиця - це єдина цілісно збережена споруда колись великого комплексу. Храм базилікового типу з невеликим притвором та гранчастим вівтарем. До вівтаря прибудована також невелика ризниця. Стиль можна визначити як неоготичний, на даний час ззовні храм побілений світлою фарбою. Зовнішнє оздоблення включає різьблені карнизи, автентичні кам'яні хрести на гребенях даху, контрфорси та стрілчасті і круглі вікна. Сьогодні костел вкритий оцинкованим залізом.

Значно багатше оздоблення можуть спостерігати ті, кому вдасться потрапити усередину споруди. Перш за все, збереглася велика кількість оригінальних розписів – на арках склепіння, у вівтарній частині та притворі та навколо вікон. Переважна більшість виконана у жовтих тонах. Збережені також старовинні вікна, металеві рами заповненні кольоровими шкельцями складних геометричних форм. Збереглися і численні дерев'яні елементи – лави, дашок проповідальниці, сходи на хори. Пишний дерев'яний вівтар, схоже, вже сучасної роботи (або дуже якісно відновлений).

Даний храм - один з небагатьох діючих як римо-католицький у окрузі (іще один діючий костел Пресвятого Серця Ісуса є поруч у селі Митулин). Проте більшість або діють як церкви східного обряду, або ж перебувають у стані руїни.

Petro