Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

С.м.т. Лисянка: карта вулиць, опис

 Petro   452

Галерея

Ви можете бути першими!
Додати фото

... Карта

Розміщення Лисянський район, Черкаська область
Кількість населення 8 206
Статус районний центр
Заснування \ Міські права  1593 р. \  1622 р.
Індекс \ Телефонний код 19300 \ +38 (04749)
В давні часи козацьке полкове місто

Історія

Селище міського типу Лисянка, що розкинулось в долині річки Гнилий Тікич, — центр однойменного району Черкаської області. Лисянка та прилеглі землі були знищені дощенту монголо-татарами. Відтоді це місце називають Лисиною, гору – Лисою, річку під горою – Лискою (звідси і назва самого поселення Лисянка).

Перша писемна згадка про селище відноситься до 1593 р. Того ж року польський король дав Лисянку в дар шляхтичу Валентину Чермінському. Магдебурзьким правом селище та його мешканці користувалися з 1622 р. Саме тоді польський король Казимир надав грамоту воєводі Яну Даниловичу та змусив укріпити поселення частоколом з баштами, збудувати ратушу, проводити двічі на тиждень базари. Власниками Лисянки були: дружина Яна Даниловича Софія (з 1630 р.), Самуїл Калиновський (з 1645 р.). Мешканці селища брали активну участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького (сер. XVII ст., тоді було створено Лисянський полк, вперше писемно згаданий літописцем Самовидцем у 1649 р.). У передмісті було збудовано сильно укріплений монастир св. Трійці, згодом (1653 р.) освячений патріархом Макарієм. Протягом 1664 р. — 1665 р. Лисянщина була одним із центрів селянсько-козацького повстання на чолі з козацькими ватажками Вареницею та Сулимою. 1674 р. селище знову було розорене татарами.

Лисянські кріпаки брали активну участь у повстанні проти феодалів, організованому Палієм (1702 р. — 1704 р.) та у гайдамацькому повстанні 1750 р. На поч. XVIII ст. (1733 р.) Олександр Яблоновський заснував тут Францисканський костел, місце старого замку віддав отцям василіанам, змурував новий оборонний замок з башнями та частоколом. Це в свою чергу значно посприяло розвитку міста. 1768 р. Лисянка відіграла досить важливу роль у Коліївщині. У 1870-тих роках у селищі діють винокурний та пивоварний заводи, цегельня, вітряний та водяний млини, олійниця. Не оминули Лисянку і жахливі події світових війн. З 1923 р. селище стало центром однойменного району. У післявоєнні роки життя прийшло у звичне русло. Нині Лисянка входить до списку історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Лисянка туристична — місце колишнього лисянського замоку (1733 р.), пам'ятник "Родинний маєток Хмельницьких — Монастирок" (хрест висотою три метри на місці колишнього хутора Монастирок), місця проживання Тараса Шевченка (будинок диякона-живописця), урочища "Громова вода" та "Карлсбад" (джерело з мінеральною водою збагаченою залізом, знаходиться біля річки Гнилий Тікич, свого часу лікар Сродовський тут мав водолікарню), джерело "Тарасова криниця" (колись тут був колодязь, з якого малий Тарас носив воду в школу; зараз тут встановлено пам'ятний бронзовий знак: "Малий Тарас з відром та коромислом"). Можна також прогулятися Лисянським садибним парком (зараз перебуває у жалюгідному стані, але є надія на його відродження). Про історію селища та краю можна дізнатись, відвідавши районний державний історико-краєзнавчий музей та меморіальну кімнату-музей імені С.Г. Савранського. Любителям сакрального мистецтва пропонується відвідати Михайлівську церкву базилікального типу. Через Лисянку пролягають туристичні маршрути: місцями народно-визвольної боротьби українського народу за незалежність 1648 р. — 1654 р. під проводом Богдана Хмельницького; місцями народно-визвольної боротьби 1917 р. — 1921 р.; місцями боїв Корсунь-Шевченківської битви 1944 р.

До речі у Лисянському районі є багато цікавих туристичних об'єктів: майдан "Бурти" (пам'ятка II тис. до н. е., VI ст. до н. е. та XVI ст. — XVII ст., с. Чаплинка), "Калиновий кущ" (пам'ятка природи місцевого значення, с. Хижинці), "Козацькі вали" та "Зміїні вали" (пам'ятка природи загально-державного значення, с. Хижинці), народний краєзнавчий музей (с. Погибляк), маєток поміщика Козаковського та парк поміщиці Мар'яни XVII ст. (с. Мар'янівка), ландшафтний парк (пам'ятка садово-паркового мистецтва, с. Рубаний Міст), місця проживання Тараса Шевченка (с. Шестеринці, с. Будище), старі цукроварні XIX ст., церква Різдва Пресвятої Богородиці (1832 р., с. Журжинці), пам'ятки архітектури польської доби (с. Боярка, с. Петрівка-Попівка, с. Виноград, с. Орли). Отож, потрібно лише вибрати маршрут до вподоби та вирушити у захопливу мандрівку!

Natalka

Згадується у звітах (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Додати коментар
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.&)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка