Історія
Місто Корсунь-Шевченківський (до 1944 р. — Корсунь) — центр однойменного району Черкаської області. Люди тут селилися давно, про що свідчать виявлені археологами ознаки поселення трипільської та черняхівської культур, доби бронзи і скіфських часів. Побутують легенди, що назва міста походить або від кримського Корсуня (Херсонес, його вихідцям - священикам десятинної церкви Києва - князь Володимир дозволив збирати побори у поселенні, що над Россю - цьому поселенню і дали ймення таке, як свому рідному місту), або від імені бога сонця Корос...
Ярослав Мудрий з метою оборони Київської Русі з півдня від набігів загарбників збудував тут 1032 р. фортечне місто Корсунь. Впродовж XI ст. — XII ст. місто виконувало важливу оборонну роль. Центром удільного князівства роду Мономаховичів Корсунь був у 1195 р. — 1240 р. Близько 1240 р. Корсунь був вщент знищений монголо-татарами. Вже з 1320 р. місто відійшло до складу Литовського князівства, а з 1569 р. (згідно Люблінської унії) — до складу Польщі. Власниками міста (яке тоді було майже безлюдним) з 1580 р. стали брати Вишневецькі. Того року було збудовано і замок, квадратний у плані, з чотирма вежами у кутах (замок оточували рови, вал та дубовий палісад, до замку вів розвідний міст, в кінці якого була брама зі стрільницями і помешканнями для козаків; над брамою було літнє житлове помешкання). Магдебурзьким правом місто користувалося з 1585 р. Місцеве населення брало активну участь у козацьких повстаннях (кін. XVI ст. — поч. XVII ст.), національно-визвольній боротьбі українського народу під проводом Б. Хмельницького (сер. XVII ст.), гайдамацькому русі (поч. XVIII ст.).
Станіслав Понятовський став власником Корсуня з 1780 р. та фактично заново збудував місто: заклав фабрики з виробництва сукна, замші та селітри, плантації шовковиці, винниці, школу танців. Наприкінці XVIII ст. тут було збудовано двохповерховий кам'янний палац на березі Росі та закладено ландшафтний парк з оранжереями і теплицями. 1793 р. місто входило до складу Богуславського повіту у Київському намісництві. На той час діяло і багато церков: Преображенська, Сергіївська, дерев'яна Ілінська (збудована 1701 р.), Миколаївська, Воскресенська та Спаська церкви, Онуфрієвський монастир (у лісі біля Корсуня), церква Різдва Богородиці. З 1799 р. тут володарює князь Лопухін, котрий збудував тут суконну фабрику (1815 р.). Не відставала і сфера освіти: працювала у місті однокласна парафіяльна школа. Бував у Корсуні поет Тарас Шевченко. У II пол. XIX ст. активно розвивалася промисловість, а підведення сюди залізниці значно прискорило розвиток міста. Наприкінці XIX ст. у Корсуні діють заводи з виробництва чавуну, цегли та пива, фабрика тютюну, водяні млини, дрібні майстерні. Один з найбільших у Російській імперії заводів з виготовлення фарб тут збудовано 1903 р. родиною Лопухіних-Демидових.
Не оминули місто і події першої світової війни. Влада переходить з рук у руки. З 1921 р. Корсунь стає центром повіту. Не оминули місто ні голод, ні події другої світової війни (жахлива трирічна німецько-фашистська окупація). У післявоєнні роки життя у Корсуні-Шевченківському помалу прийшло в звичне русло. Нині Корсунь-Шевченківський входить до списку історичних населених місць України.
Туризм, пам'ятки
Корсунь-Шевченківський — просто знахідка для туристів, адже тут є один із найкращих садово-паркових комплексів України у стилі романтизму — Корсунський палацовий ансамбль: палац Лопухіна (збудований ще за замовленням князя Станіслава Понятовського у 1782 р. живописцем Жан-Анрі Мюнцом, у будівлі на першому поверсі знаходиться музей історії Корсунь-Шевченківської битви); флігель (1782 р. – 1783 р., 1835 р. – 1840-і роки, у будівлі знаходиться художня галерея); ордерна галерея (1782 р. – 1783 р.); в'їзна брама (сер. ХІХ ст., зведена у формах французької середньовічної оборонної архітектури, у брамі знаходиться наукова бібліотека); швейцарський будинок (1830-ті роки – 1840-ві роки, будинок знаходиться на так званому Швейцарському острові та є унікальною парковою спорудою архітектури раннього романтизму); одноповерховий корпус господарського призначення (сер. ХІХ ст., у корпусі розташований історичний музей, а у підвальному приміщенні – кафе-бар "Княжий двір"); кінний манеж (сер. ХІХ ст.); православна каплиця (знаходиться всередині князівського двору біля в'їзної брами, сер. ХІХ ст., має риси російської середньовічної архітектури в поєднані з елементами раннього класицизму та неоготики); стайня-каретна (прибудована до в'їзної брами у сер. ХІХ ст.); головна контора управителя маєтком (кін. ХІХ ст.); каретна (кін. ХІХ ст.); лазня (поч. ХХ ст.); ну і власне - сам Корсунський ландшафтний парк (закладений 1782 р. для князя Станіслава Понятовського архітектором Ж.-А. Мюнцом у стилі англійських ландшафтних парків, розташовується на декількох островах р. Росі і "материку", у сер. XIX ст. парк було прикрашено скульптурами та висячими містками). Всі ці туристично-екскурсійні об'єкти входять до складу Корсунь-Шевченківського історико-культурного заповідника та знаходяться у ландшафтному парку Лопухіних (Корсунь-Шевченківському парку). У парку також можна оглянути цікавий Князівський місток, побачити на власні очі реліктове дерево гінкго. На горі Янталці розташований цікавий грот - печера, а сама гора вкрита зарослями бузку. У парку розташована скульптурна композиція "Ян і Наталка" з фонтаном. Тут із задоволенням можна пройтися головною алеєю парку та князівською віковою алеєю ялин, що мають стрункі стовбури. Вартує уваги і стела з багатофігурною композицією на честь перебування в місті Тараса Шевченка у 1859 році. Втамувати спрагу смачною водою можна у Русалчиному джерелі. У парку Ви зможете не тільки приємно відпочити, але й дізнатися багато цікавого... Варто оглянути також цікаву інженерну пам'ятку - Корсунь-Шевченківську ГЕС.
Свої двері туристам гостинно відчинять усі готелі (Княжий двір, Вітряк, Кооператор...), ресторани та кафе (Княжий двір, Рось...) міста.
Заслуговують на увагу туристів і села Корсунь-Шевченківського району, зокрема село Кірове, де є дерев'яна Спасо-Преображенська церква (1738 р.). Не оминіть увагою містечко Стеблів, з цікавим каньйоном ріки Рось та музеєм І.Нечуя-Левицького. Цікавої Вам мандрівки!
Natalka
.
.
