Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Національний заповідник "Херсонес Таврійський" (м.Севастополь, Крим): карта, фото, опис

 Petro   6754

всі Фото (95)

Херсонес Таврійський. Базиліка "1935 року"

... Карта

Де Місто Севастополь, Територія Севастопольської міськради, Автономна республіка Крим
Датування 422 р. до н.е. – XV ст.
На даний час музей
Висота н.р. моря 15.0 м
Адреса адміністрації вул. Древня, 1
Площа 50.0 га
Матеріал \ Стан камінь \ руїни
Статус пам'ятка археології національного значення, світова спадщина ЮНЕСКО
Взято під охорону 1892 р.
Номер у реєстрі 308
Доступ платний
Цінність 5.0 з 5 (1 голос)
Телефон(и) Показати
Відвідали 5 користувачів

Національний заповідник "Херсонес Таврійський" у м. Севастополь (Крим) був заснований у 1978 р. на базі херсонеського музею з метою дослідження та популяризації не лише Херсонеса, а і його околиць. Заповідник також було створено з метою нагляду за іншими пам'ятками археології, що знаходяться на території Севастополя, яких тут безліч: кургани різних народів та різних епох, мегаліти і гробниці з кам'яних плит, землеробські тераси на гірських скелях.

Вперше музей під назвою "Склад місцевих старожитностей" на території Херсонеса було створено ще у 1892 р., відтоді він почав користуватися великою популярністю серед широкої публіки. Спочатку заклад знаходився на березі Карантинної бухти, а на місці стародавнього городища був розташований монастир св. Володимира. У 1925 р. ці території було передано Херсонеському історико-археологічному музею. Значно пізніше, вже у 1978 р., враховуючи історичну, художню та архітектурну цінність комплексу пам'яток античного Херсонеса, на базі музею було створено Херсонеський державний історико-археологічний заповідник з кількома філіями, зокрема: "Фортеця Чембало", "Фортеця Каламіта" і відділом "Гераклейські клери".

Основою музейної збірки є речі, які були знайдені під час археологічних розкопок. Упродовж історії дослідження Херсонеса було зібрано понад 200 тисяч (!) знахідок. Лише незначна їхня частина представлена у експозиції музею, а інші – зберігаються у його фондах, тут функціонують колекції нумізматики, епіграфіки, скульптури, архітектурних деталей, поливної кераміки, світильників тощо. За різноманітністю своїх фондів цей музей займає одне з перших місць серед музейних колекцій в Україні.

Античне місто-держава Херсонес Таврійський знаходилося на південному заході Криму на березі моря (в межах теперішнього Севастополя). Саме слово "херсонес" у перекладі означає "півострів". На сьогодні руїни стародавнього міста знаходяться на відстані трьох кілометрів від центру Севастополя, поміж двох бухт. Херсонес також був відомий під назвами Руська Троя та Корсунь. Назва "таврійський" походить від плем'я таврів, що населяло сусідні гористі місцевості, тобто "розташований на території таврів".

Згідно з історичними даними, Херсонес був заснований греками як їх колонія на півночі Чорного моря у 422-421 рр. до н. е. Саме у цій місцевості значного розквіту досягає торгівля, а також у ті часи тут почали випускати власні монети. Торгівля переважно стосувалася дорогоцінних металів, вина, зброї, мармуру, посуду, з харчових продуктів – оливкової олії, худоби, хутра, риби та інших товарів. Відомо, що місто проіснувало майже дві тисячі років і отримало славу великого культурного, політичного та економічного центру. Однак, упродовж двох тисячоліть поселення весь час змінювало свій архітектурний вигляд, адже пожежі, війни, збільшення кількості населення і зміна релігій накладали певний відбиток на його краєвид. Наприклад, відомо, що у Ранньому Середньовіччі тут було зруйновано всі забудови, пов'язані з культом язичницьких богів.

Місто–держава Херсонес за своїм устроєм було республікою з рабовласницьким ладом та демократичною формою правління. Вищим органом влади міста–держави вважались збори усіх вільних та повнолітніх чоловіків, вони приймали закони та вирішували інші важливі питання. Також в місті був створений народний суд, рішення якого приймалось таємним голосуванням. Усі посади в місті-державі були виборними та зайняти їх можна було на досить короткі терміни. Великої уваги тут приділяли навчанню та вихованню. Упродовж свого існування Херсонес кілька разів руйнувався пожежами, але щоразу відбудовувався. Його вулиці були досить вузькими, ширина їх не перевищувала чотирьох метрів. Житлові будинки відгороджувалися високими мурами і були розташовані близько один від одного. У другій половині ІІІ ст. до н. е. тут було споруджено відкритий амфітеатр, який відігравав значну роль у культурному розвитку міста.

Херсонес у давні часи потерпав не лише від пожеж, але й від ворожих нападів. Тривали постійні війни зі скіфами. Зокрема, у ІІ ст. до н. е. Херсонес був змушений прийняти допомогу понтійського царя Мітрідата VI Євпатора, у зв'язку з чим місто-держава втратило свою самостійність і увійшло до складу Мітрідатської держави. Пізніше Херсонес взяв під опіку римський диктатор Гай Юлій Цезар. З часів римського панування збереглися руїни цитаделі, які і нині вражають своєю могутністю.

У ІV ст. н. е. в Херсонесі запроваджується християнство і уже в V ст. на території міста-держави воно отримало статус офіційної релігії. Починається забудова Херсонеса християнськими храмами-базиліками, які постають на місці тогочасних античних пам'яток, переважно язичницьких храмів і театрів. Християнських храмів налічується до десяти, проте найвідомішими є так звані "Уваровська" базиліка з хрещальнею і знаменита "Базиліка 1935 року", знайома кожному, оскільки зображена на 1-гривневій купюрі.

У ІV – V ст. місто вело виснажливу боротьбу за виживання, пов'язану з обороною від жорстоких нападів варварів. Після цього воно змогло відстояти свою незалежність ще лише одне століття. Однак, уже в V ст. Херсонес увійшов до складу Візантійської імперії. Візантійський імператор Юстиніан І, намагаючись зміцнити свої позиції, перетворив Херсонес на могутню фортецю, а вже у XІІІ ст. Херсонес потрапив у залежність від тогочасної Трапезундської імперії.

У Середньовіччі Херсонес поступово перетворився на християнську столицю Кримського півострова, навколо нього заснували багато монастирів і скитів, а також – відомі печерні міста. Однак, внаслідок набігів кочівників економіку міста була підірвана. За історичними даними, наприкінці XІV ст. під час чергової навали кочівників місто було повністю знищене і залишилося відомим лише в історії.

У 1783 р. за сприяння князя Григорія Потьомкіна розпочалися наукові дослідження руїн колишнього Херсонесу, що були організовані з метою перевірити відомості про хрещення князя Володимира Великого, які висвітлив у своїх текстах відомий Нестор-літописець. У зв'язку з цим, практично через століття, починаючи з 1876 року тут розпочали проводити розкопки. Для дослідників Херсонес залишається цікавим і загадковим і до сьогодні, оскільки його історія та культура тісно пов'язані з історією та культурою Стародавньої Греції, Стародавнього Риму, Візантії та Київської Русі. За свідченнями істориків, саме тут прийняв Хрещення князь Володимир, отже Херсонес можна сміливо назвати колискою християнства. У цій місцині на честь великого таїнства Хрещення було зведено величний Володимирський собор (1861 р.).

Розкопки 20-тих років XІX ст. принесли Херсонесові ще одну назву – Руські Помпеї. Внаслідок проведених робіт з'являлися вулиці і будинки, площі та храми стародавнього міста. Загалом, знахідок виявилося так багато, що в результаті виник археологічний музей, якому у 2012 р. виповнилося 120 років. У 1994-2004 рр. на території заповідника було знову відбудовано собор св. Володимира, який зруйнували у роки Другої світової війни.

У заповіднику проводяться різнопланові екскурсії: "Херсонес Таврійський – розкопки та музей", "Мистецтво античного Херсонеса", "Середньовічні храми Херсонеса", "Рослинний світ Херсонеса", а також – екскурсії для дітей: "Як ми дізнаємося про далеке минуле" та деякі інші.

Пам'ятки, які входять до складу заповідника, мають не тільки національне, але також і міжнародне значення. На сьогодні до його складу входять п'ять археологічних комплексів (городище Херсонеса Таврійського, Фортеця Чембало, Фортеця Каламіта, античні земельні наділи і садиби, а також – некрополь Херсонеса в Карантинній) і одинадцять пам'яток архітектури на території городища і фортеці Каламіта.

У 2013 р. відповідно до ухвали 37 сесії комітету всесвітньої спадщини у Камбоджі, заповідник було включено до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. У зв'язку з окупацією Криму Росією навесні 2014 року, Міністерство культури України звернулося з проханням до ЮНЕСКО захистити пам'ятник, який в умовах окупації виявився недоступним для українських вчених. Перед подіями 2014 р. у заповіднику можна було провести цілий день, оглядаючи численні експонати і насолоджуватися прогулянкою територією стародавнього городища.

Національний заповідник "Херсонес Таврійський" у м. Севастополі Автономної Республіки Крим є унікальним історико-культурним комплексом пам'яток стародавнього міста і його навколишніх територій V ст. до н.е. – XV ст. н.е., однією з найвизначніших пам'яток України та належить до пам'яток археології національного значення і до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Найближчими аналогами на території України є античні міста Тіра, Ольвія, Пантикапей.

План сучасної території. З інформаційного стенду

Херсонес-Таврійський. План сучасного вигляду

Andrij

Об'єкти у комплексі (12)
Володимирський собор (Херсонес, м.Севастополь, Крим)

1. Володимирський соборокрема сторінка

Херсонес, м.Севастополь, Крим

Пам'ятка арх. нац. значення
Статті: 1  Фото: 16

Володимирський собор розташований на території Херсонесу Таврійського (м. Севастополь у Криму). Собор було урочисто закладено 23 серпня 1861 року в присутності Імператора Олександра ІІ, який власноручно заклав перший камінь...

Фото (5)

Херсонес. Римська цитадель. Справа - башта Зенона

2. Римська цитадель (Херсонес)

[карта]
Датування 2 р. до н.е. – 1 р. до н.е.
Матеріал \ Стан камінь \ руїни
Площа 0.6 га
Статус пам'ятка архітектури
Доступ відвідувачів вільний
Побували 2 користувачі

Фото (7)

Херсонес. Музей

3. Музей

[карта]
Засновано 1892 р.
Статус пам'ятка історії національного значення
Тип археологічний музей
Кількість експонатів 200 000
Відвідали 1 користувач

Фото (6)

Базиліка 1935 року. Вигляд із заходу

4. Базиліка "1935 року" (фраґменти)

[карта]
Датування VI ст. – X ст.
Матеріал \ Стан мур \ фраґменти
Форма базиліка
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Відвідали 3 користувачі

Фото (7)

Херсонес Таврійський. Хрещальня Уваровської базиліки

5. "Уваровська" базиліка (Херсонес)

[карта]
Збудовано кін. V ст. – поч. VI ст.
Матеріал \ Стан камінь \ фраґменти
Форма базиліка
Статус пам'ятка архітектури
Відвідали 3 користувачі

Фото (4)

Амфітеатр та Храм з Ковчегом. Загальний вигляд

6. Храм з Ковчегом (Херсонес)

[карта]
Датування IV ст.
Матеріал \ Стан камінь \ фраґменти
Форма хрестова
Статус пам'ятка архітектури
Відвідали 2 користувачі

Фото (4)

Херсонес Таврійський. Сигнальний дзвін

7. Сигнальний дзвін

[карта]
Датування 1776 р.
Вагомість 4.0 з 5 (1 голос)
Побували 2 користувачі

Фото (4)

Монетний двір. Підвальні приміщення

8. Монетний двір

[карта]
Матеріал \ Стан камінь \ фраґменти
Статус пам'ятка архітектури
Побували 1 користувач

Фото (4)

Театральна постановка у Херсонесі

9. Амфітеатр (театр)

[карта]
Час будівництва IV ст. – III ст.
Матеріал \ Стан мур \ фраґменти
Статус пам'ятка архітектури
Відвідали 2 користувачі

Фото (3)

Херсонес. Римська цитадель. Справа - башта Зенона

10. Башта Зенона

[карта]
Збудовано II ст. до н.е. – 488 р.
Матеріал \ Стан мур \ руїни
Статус пам'ятка архітектури
Доступ відвідувачів вільний
Побували 2 користувачі

Фото (1)

Церква Семи Священномучеників у Херсонесі

11. Церква Семи Священномучеників

[карта]
Час будівництва сер. XIX ст. – 1881 р.
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Статус пам'ятка архітектури
Режим доступу вільний, за розкладом

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

12. Церква Покрови Пресвятої Богородиці

[карта]
Час будівництва XIX ст.
Сьогодні музей
Адреса вул. Древня, 1
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Форма хрестова
Статус пам'ятка архітектури місцевого значення
Охоронний номер 1244
дивитися всі Більше фото (95)
Павільйон над руїнами монетного двору
Павільйон над руїнами монетного двору
Тераси амфітеатру
Тераси амфітеатру
Залишки житлових споруд
Залишки житлових споруд
Кафедральний собор св.Володимира у Херсонесі
Кафедральний собор св.Володимира у Херсонесі
Уваровська базиліка та баптистерій. Загальний вигляд
Уваровська базиліка та баптистерій. Загальний вигляд
Вид на іконостас
Вид на іконостас
Херсонес. Руїни
Херсонес. Руїни
Володимирський собор. Південно-східний фасад
Володимирський собор. Південно-східний фасад
План північно-східного району
План північно-східного району
Херсонес Таврійський. Відновлений Володимирський собор
Херсонес Таврійський. Відновлений Володимирський собор
На варті
На варті
Херсонес. Руїни храму на місці амфітеатру
Херсонес. Руїни храму на місці амфітеатру
Херсонес. Вхід до музею
Херсонес. Вхід до музею
Римська цитадель у Херсонесі. В центрі вгорі - башта Зенона
Римська цитадель у Херсонесі. В центрі вгорі - башта Зенона
Загальний вигляд розкопаного північно-східного району
Загальний вигляд розкопаного північно-східного району
Базиліка "1935 року" у Херсонесі. Вид збоку
Базиліка "1935 року" у Херсонесі. Вид збоку
Храм з ковчегом
Храм з ковчегом
Основи будівель
Основи будівель
Розкопки
Розкопки
Собор св.Володимира у Херсонесі. Вівтарна частина
Собор св.Володимира у Херсонесі. Вівтарна частина
Стародавня мозаїка
Стародавня мозаїка
"Уваровська" базиліка в Херсонесе Таврійському
"Уваровська" базиліка в Херсонесе Таврійському
Херсонес Таврійський. Руїни монетного двору
Херсонес Таврійський. Руїни монетного двору
"Уваровська" базиліка. Загальний вигляд
"Уваровська" базиліка. Загальний вигляд
Руїни храму
Руїни храму
Звіти, краєзнавчі статті (1)
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Коментувати
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка